Доньку свою я завжди намагався виховувати правильно, по-людськи. Але, мабуть, дуже десь помилився…
Відколи дружини моєї не стало, Катря зі своїми дітьми переїхали жити до мене. Вона без чоловіка, важко їй з двома малими по чужих квартирах ночувати… От і покликав я їх до себе. Думав, і собі компанія, і їм добре діло.
От тільки швидко донька моя до хорошого життя звикла. Мужиків якихось посеред білого дня почала до нас водити, в чарку заглядати, на мене кричати… Та ще й пенсію майже всю забирала!
Довго я терпів оце все, думав, може таки візьметься Катерина за голову. Та де там! Далі все ставало ще гірше…
– Слухай, Катерино, а тобі оце не соромно? Крутиш задом свої перед усіма підряд – робити це десь на вулиці. А в мою квартиру немає чого всяку погань водити. Тут же твої діти сплять! Та ще й безлад ти після себе такий лишаєш, що аж очі ріже! – не витримав я вже якось цих посиденьок.
– А ти чого мене жити вчиш, га? Чи забув, як сам молодим був? Будеш мені бухтіти багато – підеш на вулицю віку доживати, ясно?
Такого я стерпіти просто не міг! Усе життя в неї вклав, усю душу… А вона мені оце таке видає?! Не втримався я та й дав доньці ляпаса добрячого… Не знаю, як воно так вийшло. Саме собою, їй Богу!
Я аж обм’як зразу. І руки, і ноги слухатись перестали… А Катерина виштовхала мене з квартири й речі через вікно повикидала. Так я на вулиці й опинився.
Два місяці то на вокзалі ночував, то прибивався до гурту безхатченків… Отаке воно – життя заслуженого вчителя!
Не знаю, скільки б ще я так витерпів, аби сусід мене до себе не підібрав. Він на дачі кілька місяців був, а оце якраз вернувся додому
Він мені каже, що треба поліцію викликати та соціальні служби, аби вони з усім розібрались. Бо і мене виганяти донька права не мала, і дітей лишати з п’яничками – то не до добра.
Я наче й знаю, що то все було правильно… Але не можу я на рідну дитину таке лихо кликати! А якщо її посадять, що тоді?
І як його далі бути?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
А ви б змогли в такій ситуації викликати поліцію?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!