Ніколи б не могла подумати, що можу стати дружиною для 78-літнього португальця. А найгірше те, що мама та сестри не проти такого зятя в родині!
Отож, мене звати Ярослава, нещодавно виповнилося 30 років. Я сама з невеличкого смт на Львівщині. До війни там жила і працювала. Але потім, коли почалася ця жахлива війна, то виїхала з сестрами в Португалію, місто Фігейра-да-Фош.
У смт залишилася тільки мама, вона взагалі не хотіла їхати. Погрожувала навіть спалити свій закордонний паспорт, коли ми говорили про Португалію.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
У мене дві старші сестри, Марина та Іванна. І в нас всіх ніяк не склалося те бажане “жіноче щастя”. Марина розлучена і самотужки виховує 2 діток. Її колишній утік після розлучення геть і зараз навіть не телефонує на свята. А про аліменти годі говорити, якщо Марина за всі ці роки ні копійки від нього не отримала.
Іванка також без чоловіка – він загинув ще у 2014 році на Донеччині в АТО. Ну і вона так само виховує доньку та молодшого сина. Коли Сергія не стало, то сестра якраз була вагітна на 9 місяці, от-от мала народжувати.
А мені щось ніяк на кавалерів не щастило. То матусин каблук, то який пацан не серйозний. Наче всі адекватні чоловіки просто зникли в Україні, чесне слово!
Так от, у Португалії ми пробули 2 місяці, нас прийняла тітка Зоя. Сестри повернулися на Великдень в Україну, а я от вирішила залишитися. Місто гарне, дуже мальовниче. Тим паче, тітка знайшла мені роботу, догляд за літніми людьми. Адже я медик за освітою, а в Португалії такі люди на вагу золота.
І я з квітня 2022 року працюю в пана Умберто. Даю йому ліки, виводжу на прогулянки, слідкую за аналізами. Окрім цього, ще за додаткову доплату прибираю вдома та готую їсти.
Будинок у пана Умберто дуже великий – 2 поверхи та тераса, у кожній кімнаті антикварні меблі та вишукані люстри. А ще джакузі на балконі та камін у вітальні. Окрім цього, пан Умберто має особистого водія та досі керує бізнесом – здає в оренду декілька яхт та катерів. Жінка у нього давним-давно померла, а доньки живуть в Англії та вкрай рідко провідують батька.
Сеньйор був зі мною дуже ввічливий, постійно жартував, розповідав анекдоти, запрошував разом вечеряти та дивитися телевізор. І він знав про моїх сестер, тому часто давав надбавку до зарплати.
Однак, нещодавно він зробив мені шокуючу пропозицію – розписатися і зіграти весілля:
– Аморе, відколи ти в мене працюєш, то я не можу спокійно їсти і спати. Тільки думаю про тебе. Ти така чудова господиня та жінка, а ще дуже красива!
Ну звісно я красива, бо мені тільки 30 років, ще молода дівчина. Думала, що пан Умберто так жартує. Однак, він декілька днів тому подарував мені каблучку, золоте кольє та ще сережки на знак заручин.
Я зателефонувала в Україну до мами та сестер. Розповіла про такого кавалера, аби просто посміятися. Ну мені 30, а пану Умберто 78! Між нами велика різниця у віці.
Але мама та сестри почали мене обзивати повною дурепою:
– Ти геть не розумієш, що виграла квиток у щасливе життя? Тому дідуганові і так довго не жити, скоро крякне на той світ. А ти матимеш будинок, бізнес, гроші!
– Мамо, що ти таке кажеш? Між нами різниця у 48 років.
– І що? Повір, чим старший чоловік – тим він у ліжку вправніше. Чи ти хочеш, як твої сестри? Що, у Марини та Іванки щасливе життя? Самі дітей виховують, без чоловіків та грошей. Таке ти хочеш мати?
Сестри підтримують думку матері і вже 3 день поспіль пишуть, що я повинна вийти заміж за пана Умберто.
Однак, мені дуже гидко та неприємно. По-перше, я вірю в щире кохання. По-друге, не хочу робити весілля суто через гроші, в мене є честь та гідність.
Що мені робити взагалі? Звільнитися з такої роботи? Але тоді мама та сестри самі приїдуть в Португалію та силоміць затягнуть до церкви на вінчання…..
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!