Ніколи не думала, що чоловіки однакові у будь-якому віці. Особливо не очікуєш отримати удар у спину від найріднішої людини після того, як ви провели разом 30 років подружнього життя. До цієї миту у нашому шлюбі все було прекрасно.
Я навіть не збагнула, у який момент щось пішло не так. Чоловік ніколи не висловлював свого задоволення мені. Його все влаштовувало, тому й гадки не мала, що можу робити щось не так.
Втім, підозри закралися, коли діти з онуками приїхали до нас в гості. Так, у нас уже дорослі дітки і декілька внучат. Та й самим уже по 60 з гаком років. Виявилося, що онуків діти нам залишають, а самі їдуть на відпочинок. А чоловікові раптом закортіло поїхати на могили до рідних у сусіднє село. Ясна річ, що мені таке не сподобалося, але сперечатися не хотіла. Ну з’їздить і вернеться – яка різниця.
Але він затримався. І, не повірите, приїхав аж через 5 днів. Я особливо не переймалася, подумала, що він на дачі залишився. Може, справи якісь, може, друзі. Я жила зі спокійною душею, доки він не сказав мені, що подає на розлучення. Ось так, без явних на те причин.
Я думала, що це просто жарт. Ну як можна прожити з людиною 30 років і тільки тоді зрозуміти, що це не твоє? До того ж у нас у шлюбі все було гаразд. Втім, чоловік у всьому зізнався і виявилося, що не так радісно все було.Напередодні йому прийшов конверт. Всередині був лист. Писала йому його перша дівчина. Як-то кажуть, перше справжнє кохання. Хотіла зустрітися.
А цей дурень забув, що має сім’ю та й давно не молодий уже, кинув все і до неї чкурнув.
– НІ, зрозумій, мені з нею так добре. Я стільки років чекав, що вона спам’ятається. І ось ця мить настала. З нею я щасливий, а з тобою – ні, – сказав мені чоловік. Я довго відходила від почутого.Смішно, що 30 років він провів зі мною, щоб на старість втекти до іншої. Як би там не було, я вважаю це зрадою.
Я вже давно не молода, про яке розлучення може йти мова? Втім, чоловіка це не цікавить. Його засліпило кохання. Він ще й до суду подав. Діти не очікували подібного. Були дуже здивовані, коли повернулися з відпустки.
Щоб отримати розлучення, чоловік наговорив у суді різних дурниць про мене. Аж гидко було слухати. Я подала апеляцію. Тепер сидимо в очікуванні. Натворили такого, що навіть соромно думати. Сивина в голову, а біс в ребро, як кажуть.
Моя життя дуже різко змінилося за останні кілька місяців. Хто б міг подумати, що кінець буде таким. Здоров’я через нерви починає здавати. Уже й гадки не маю, як це мудро вчинити. Гадаю тільки, що ж та жінка зробила моєму чоловікові, що він кинув все і побіг до неї, як цуценя?
Що думаєте про ситуацію?
Як жінці вчинити правильно?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!