Декілька днів тому затрималася на роботі. Бачу, що світло на кухні світиться – значіть, чоловік та діти вже вдома. Підіймаюся на поверх, відчиняю двері та чую знайомий голос з кухні.
До нас неочікувано вирішила прийти свекруха. З пані Оленою у мене нормальні, я б сказала, нейтральні стосунки. Вона у нашу родину носа не пхає, не командує. Якщо потрібна допомога з дітками – вона завжди прийде. Однак, все одно між нами відчувалася певна відстань чи бар’єр.
“Ма, ну Ангеліна геть берегів не бачить. Купила сумку за 2 тисячі гривень! А потім ще манікюр, педикюр, фарбування в салоні краси. Вії нарощує! Ти подивися, скільки то задоволення коштує!” – скаржився Павло мамі.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
У чоловіка до мене була одна претензія – витрати. Точніше, на що йдуть мої гроші. Адже я стараюся доглядати за собою. Маски роблю, тонування, малюю гарно нігті. І гардероб у мене підібраний зі смаком, є гарні сукні та блузки.
І чоловік цього взагалі не розуміє. Він вважає, що можна витратити максимум 500 гривень на все:
– Нащо тобі той манікюр? А фарбування? Воно ж і так не видно. Ще й таку косметику купуєш!
– А ти хочеш, щоб я виглядала як якась безпритульна? Я не маю права записатися в салон краси?
– Нащо тобі ті всі процедури? Скоро взагалі нічого натурального не залишиться.
От ми часто на цю тему сварилися. Чоловік взагалі не розбирався. Йому ж добре, милом може і волосся, і тіло помити, і обличчя. Думає, що звичайні капрони можна носити хоч 100 років і вони взагалі не рвуться. Ну а про креми для моєї шкіри взагалі мовчу. Чоловік каже, що професія косметолог – то не заняття, а просто викачка грошей з людей.
Тим паче, у нас є донька-підліток. Хоче гарно одягатися, малюватися. Ну і має проблеми висипання на обличчя
– Юля, ти просто вмийся господарським милом і все. З мами такий приклад береш? Хочеш мене без зарплати залишити?
І я не люблю, коли родинні сварки вносять на показ. Особливо, якщо про це знає свекруха, бо почне мене клювати
Однак, відповідь пані Олени мене дуже вразила:
“Слухай, то я зрозуміла, в кого ти такий жлобяра! Чиста копія горе-татуся. Забув, як він нам гроші не давав на одяг і я все купувала у секонд-хенді. І як у тебе не було нормальних іграшок? Чого ти взагалі причепився до її грошей?”
“Ну ма, вона не може просто так гроші витрачати!”
“Хай витрачає свої зароблені гроші. Вона на роботу ходить? Ходить. Зарплату має? Має. Ти знаєш, як вона хоче гарно виглядати, купує красиві костюми, сумочки, робить укладку. І вона доньці подає чудовий приклад, бо жінка повинна за собою слідкувати. Чи ти хочеш, аби вона виглядала, як сіра миша?”
“Просто…”
“Просто що? Краще б ти жінці косметику купив, доньці гарний одяг. А не ось це висловлював своє “фі”. У тебе золото, а не жінка! Згадай, як їй важко було після пологів. Але дома завжди було чисто, прибрано, їсти зроблено, одяг попрасований ідеально. Вона молодець, на роботі працює, заробляє так само, як і ти. 8 годин в офісі і ще вдома хазяйнує. А яка дитина у вас виросла! Юля красива, як і її мама. Не цінуєш ти те, що маєш. Хіба я таким тебе виховала?”
Я почала посміхатися, як кінь, чесно. Всередині розлилося таке приємне тепло після слів свекрухи. Все-таки, вона чудова і дуже розумна жінка.
Постояла ще декілька секунд, потім гучно закрила двері, аби вони подумали, що я тільки прийшла додому.
І після то розмови поведінка Павла дуже змінилася. Почав давати мені та донці гроші на косметику, одяг. Навіть на вихідні погодився родиною піти у спа та відпочити.
Я вдячна свекрусі за таку розумну настанову. Адже її порада просто врятувала нашу родину.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!