– Ти така ж, як твій батько! Чого ще чекати? – Мама ненавиділа мене і я цілком розуміла – чому

Моя ненька не наважилась на аборт. Хоча всі їй казали, позбавитися вагітності. І це не дивно. Я не мала народитись на світ. Коли мамі було 17 років, вона з подругами пішла на вечірку. Там розважалися старші хлопці. Вони легко напоїли дівчат. А потім один скористався цим.

Маму зґвалтували. А я – результат того злочину. Всі про це знали. Маленькою, я відчувала зневажливе ставлення до мене. А коли мені було три роки, мама вийшла заміж. 

Мій вітчим Артур виявився дуже добрим та щирим. Він покохав неньку, попри її минуле, і погодився, щоб я жила з ними. З часом у них народилась власна донька. Сестричку я дуже любила, та мені було прикро, що батьки до неї ставляться краще. Навіть одяг гарніший їй купували.

 – А я теж хочу нову сукню. Насті ж купили!

 – Ти радій, що в тебе взагалі є одяг. Артур тобі нічого не винен!

Вітчим був доброю людиною, ніколи мене не ображав. Але батьківської ніжності я не знала. Була в хаті за прислугу: готувала, прибирала й гляділа сестру. Мені постійно нагадували, що я нічого не варта. А одного разу Настя впала з велосипеда, а звинуватили мене:

Пошепки

 – Ти така ж, як твій батько! Чого чекати?

Ці слова в’їлися мені в пам’ять. Ще довго я жила з відчуттям своєї нікчемності. Навіть не мріяла про гарну освіту й успішне майбутнє. Знала, що ніхто мене не врятує. 

Саме тому після дев’ятого класу втупила в кулінарний технікум. Оскільки я була відмінниця – навчалась безплатно. І готувати дуже полюбляла, знаходила в тому спокій.

Саме кулінарія мене врятувала. Я поринула з головою в кондитерську справу і згодом легко знайшла роботу. В цеху мене цінували й поважали, як талановитого фахівця. Нарешті я відчула, що варта більшого і можу досягнути успіху.

Зараз я вже маю власну кондитерську, вийшла заміж, народила. Та я і досі з жахом згадую минуле. Образа на матір досі є в душі. Ненька хоче бачити онуків, а я й далі боюсь, що і до них вона буде ставитися зневажливо, як колись до мене.

Як гадаєте, винна дитина, народження якої помилка? Хіба ж має вона через це страждати?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!