Вперше я вийшла заміж у 20. Наречений Ігор не зовсім подобався моїй мамі, однак бабуся схвалювала мій вибір.
– Діано, він бабій! Пожалієш потім, що одружилась з ним — говорила мені мама.
– Мамо, не перебільшуй, все гаразд — відповідала їй я.
– Це поки що, а через декілька років загадаєш мої слова.
– За те він вміє смачно готувати! — підтримала мене бабуся.
– Дякую, бабусю!
Відгуляли ми весілля й перший період усе було чудово! Насолоджувались з Ігорем подружнім життям, гуляли, працювали та накопичували собі на майбутнє. Через рік у нас народилась донька. Тоді й усе пішло шкереберть. Ігор чи втомився, чи то набридла йому я. Почав задивлятись на інших жінок, а потім взагалі пропадав. Затримувався на роботі, постійно з кимось переписувався в телефоні, мене просто перестав помічати навіть. Однак Ігор допомагав з домашніми справами. Якщо я не встигала приготувати вечерю через те, що займалась дитиною, то для нього це не було проблемою. Мовчки ставав до плити та варив їсти. До того ж йому дуже смачно завжди виходило, інколи навіть краще ніж мені.
Проте на деякі його погані риси я не могла закрити очі. Якось на прогулянці з дитиною він при мені почав загравати до дівчини. В той момент я була ошелешена тим, що побачила та почула, тому вирішила, що з мене досить. Мої нерви здали і я подала на розлучення. Здивувало мене ще також те, що Ігор навіть не заперечував та не вмовляв не робити цього. Тому я зібрала речі та поїхала до матері. А вона тоді мені та й каже:
– А хіба я тебе не попереджала? Казала, що не буде добрим тобі чоловіком, не сім’янин він.
Але я була готова вислуховувати мамині “а я казала”… Спочатку було складно без чоловіка, однак згодом звикла давати собі раду. До того ж мені з донечкою допомагали мама та бабуся. Коли мені виповнилось 38 років, вже навіть не сподівалась, що знову вийду заміж, але раптом зустріла Остапа. Він був трохи старшим від мене, наші сімейні цінності збігались, моїй мамі він подобався й донечка Іринка його полюбила. Тому вже через пів року ми побралися.
Жили у його квартирі в центрі, що дуже подобалось Іринці. Вона якраз тоді завершувала школу та обирала університет, тому з хати Остапа було навіть зручніше добиратися. Чоловік добре забезпечував мене з донечкою, любив та поважав. Моїм завданням було дбати про сімейний затишок, прибирати та готувати. Однак було одне “але”. Через деякий час я просто замахалась, адже працювати на роботі й виконувати усю хатню роботу самій, погодьтеся, що дуже складно. Тому вирішила, варто проговорити цей момент з чоловіком. Увечері повернувся він з роботи й каже:
– Кохана, що сьогодні на вечерю? Я такий голодний.
– Маю плов та салат. Але нам потрібно поговорити — відповіла йому я.
– Ого, цікаво.
– Пропоную поділити хатні обов’язки.
– Чого б це раптом? Ти ж казала, що продуктовий тобі по дорозі з роботи.
– Так, але ти тільки спробуй принести важкий пакет. То того ж купити продукти це не єдиний мій обов’язок. Хто по твоєму прибирає у квартирі та готує вечерю?
– Окей, гаразд, не починай. Давай тоді я завтра куплю продукти та приготую вечерю — обіцяв чоловік.
– Домовились — задоволено відповіла я.
Наступного вечора, прийшовши додому, я відчула смачний запах, який долинав з кухні. На столі вечеря, але видно, що приготована не Ігорем. Мабуть, замовив доставку. Тоді я кажу йому:
– Ого, я скільки смачної їжі. Ти так постарався, молодець! Як тобі так добре виходить, може будеш готувати так щодня?
– Діано, пробач мені. Я не знав, що це так складно. І займає багато часу. Пробував сам щось зробити, але потім довелося усе це викинути. Тому замовив з інтернету. Давай від сьогодні усе будемо робити разом? І по продукти ходитимемо й вечерю готуватимемо. Прибирати я також буду з тобою.
– Ти моє золото! Добре, що ти сам прийшов до такого висновку. Люблю тебе.
Все-таки мені пощастило з другим чоловіком! Не всі вони однакові, є й дуже добрі! Тому уважно приглядайтесь відразу до своїх парубків, а ще краще слухайте батьків, вони можуть інколи навіть щось добре порадити. А який досвід був у вас?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!