– Ти з таким нареченим все життя в бідності проведеш, – нарікали друзі та родичі на мого Артура. Однак, минуло 10 років і вони тепер просять вибачення за таке відношення!

Всі родичі, друзі, знайомі та навіть батьки були проти мого весілля.

– Ну от нащо тобі такий босяк? Ні квартирі, ні машини, ні нормальної роботи.

Артур сирота, його виховувала бабуся, Раїса Петрівна. Батьків він рано втратив у страшній катастрофі. Як ви зрозуміли, нікому не подобався мій наречений через відсутність грошей. Так, Артур з бабусею жили дуже скромно, навіть на межі бідності. Бо що може купити старенька бабуся на свою зарплату шкільної кухарки? Одяг вони вибирали у секонд-хенді, продукти купували виключно ті, які були на акції чи протерміновані.

Ми познайомилися в університеті на 1 курсі. Артур мені одразу сподобався. Такий розумний та приємний хлопець, старанно навчався та не пропускав пари. А ще мені дуже допомагав готуватися до екзаменів, писати семінари та навіть давав списувати на атестаціях.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Я бачила, що також небайдужа Артурові. Але він боявся зробити перший крок на зустріч стосункам:

– Ну я той…Бідний. Яка з мене користь?

– І що? Думаєш, я така меркантильна дівчина та обираю собі хлопця виключно через те, який товстий у нього гаманець?

Після 4 курсу Артур зробив мені пропозицію. Але ні мама, ні татові такий зять не сподобався:

– Будеш з ним до кінця життя в бідності жити та на секондах одягатися.

– Мамо, ну що ти таке кажеш? Артур дуже розумний чоловік!

– Ага, звісно, одним розумом щасливим не будеш.

Подруги також забракували мого нареченого. Я зі всіма родичами пересварилася і в нас на вінчанні була тільки бабуся Артура. На щастя, вона нас підтримала та пустила до себе пожити. Квартирка старенька, з радянським ремонтом на 2 кімнатки-коморки.

Тільки таке “бідне” життя нас ще більше зблизило. Артур знайшов собі підробіток, зранку працював кур’єром, а по вечорах таксував. Ми спершу зробили бабусі новий ремонт, купили їй посудомийку та робота-пилососа. Бо мені особисто було боляче дивитися, як вона миє посуд та з хворою спиною підмітає підлогу.

І так минуло вже 10 років. Мій Артур тепер не просто таксує, а заснував велику фірму по нашому місту з перевезеннями. Ми купили власну квартиру на 120 квадратів, зробили гарний ремонт. До війни щоліта відпочивали з бабусею та дітками десь закордоном, відвідали майже 10 країн!

Наші синочки мають гарний одяг, ходять у приватний садочок. Чоловік мене повністю забезпечує і дає гроші на всі захцянки. А ще подарував нещодавно машину та найняв особистого водія. У мене досить нетипові обов’язки дружини. Наприклад, поїхати в салон краси, пофарбувати волосся, зробити масаж, відпочити в спа.

Пошепки

– Ось ти вірила в мене, коли я не мав нічого. А зараз я хочу дати тобі все найкраще. І я повинен думати про те, як забезпечити родину, – каже коханий щоразу. 

І от про наш бізнес дізналися мої колишні подруги. Одразу почали телефонувати, розпитувати за моє життя. Але я розуміла, що у них зіграла ця корисливість та меркантильність.Адже у кожної були якісь проблеми чи болячки:

– А ми з чоловіком от купили машину до війни, але в кредит. Зараз ледь на продукти вистачає, можеш позичити пару тисяч? Ми ж подруги!

– Я тобі довго не казала, але мого чоловіка звільнили, я сама все тягну на своїй спині. Ще й свекруха захворіла….

Звісно, грошей я їм не позичила. Хіба пропонувала роботу на фірмі у мого чоловіка. Але тоді подруги дуже ображалися та кидали слухавку. Ще й на останок обзивали мене скупердяйкою.

І декілька днів тому до мене вперше зателефонувала мама. Я зраділа, що нарешті вона захоче зі мною поговорити, поцікавитися, як життя в онуків.Але, на жаль, батьки почали говорити за гроші:

– Твоя молодша сестра заміж виходить. Нам на весілля не вистачає 5 тисяч доларів.

– І що?

– Як що? Ти рідній сестриці не хочеш допомогти?

Я не знала, що відповісти. Сказала, що з чоловіком пораджуся.

Мама досі до мене телефонує та сподівається на якусь фінансову підтримку. З одного боку, я хочу їй допомогти. Може, саме ці гроші стануть другим шансом, аби налагодити спілкування.

Але чоловік проти:

– Вони ж тебе хочуть використати. Ну хіба ти не бачиш?

– Але ж це моя мама…

– І що? Вона 10 років про тебе не згадувала. А як почали робити весілля – то вже треба. 

Що мені робити? Дати гроші батькам чи ні? Не думаю, що вони хочуть мене використати через таку причину…

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector