У мене є старша сестра Настя, між нами різниця в 10 років. І коли мені було 15, то вона народила у 25 первістка – синочка Адама. Я тоді так любила свого племінника, що відкладала зі стипендії у коледжі гроші йому на подарунки чи гостинці.
Навіть не залишалася після пар з одногрупниками, а одразу бігла додому. Тоді сестра зі своїм чоловіком та синочком жили у нашій трьошці. Звісно, трішки було тісно, рахуйте, у квартирі аж 6 людей. Тому треба у ванну, тому на кухні щось взяти. Малюк часто капризував та не давав нікому спокійно спати.
Чому жили всі разом? Тоді в Насті та Андрія не все добре було з фінансами. Вони навіть не мали грошей, аби переїхати на орендовану квартиру, а що вже говорити про купівлю власного житла. Андрій як міг, так і крутився. Бували моменти, коли він додому вкрай рідко приходив, бо працював на 2 роботах. Настя влаштувалася адміністратором у салон краси.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Всі працювали, а я вчилася – тому і дісталася роль няньки. Але мені було дуже добре з Адамом, він мене завжди слухався, не вередував, поводився спокійно. Тим паче, мені дійсно було в радість гуляти з племінником. Можна сказати, що я пройшла школу підготовки до материнства. Зранку бігла на пари, в обід няньчила племінника, а вже о 9-10 вечора сідала писати конспекти.
Але через 3 роки Андрія взяли в одну будівельну компанію. Справи швидко пішли у гору і вони почали помалу відкладати на власне житло. Мама продала дачу (дісталася від бабусі), аби сестра мала гроші на ремонт. А ще Насті свекруха віддала їм майже 5 тисяч євро з Італії.
Ну і от зараз Насті 37, а мені 27. Сестра дуже змінилася і в гіршу сторону – все через роботу Андрія. Він за ці 12 років став не звичайним працівником, а регіональним директором. Відповідно, зараз отримує дуже високу зарплату та повністю забезпечує родину. А в сестри інші обов’язки – віддати дітей няні, поїхати в салон краси чи солярій та зробити повний марафет. Часто літає на відпочинок закордон чи кудись у гори. Цієї зими вже тричі була в Буковелі.
Однак, про мене та батьків вона взагалі не згадує. Мама перша телефонує та просить привезти онуків у гості. А Настя все каже “потім” і забуває. Навіть зі святами нас не вітає, максимум – напише якесь коротеньке смс.
Я ще минулої весни вийшла заміж, мій коханий військовий. Зараз на Сході, але не думайте, що заробляє мільйони. Тільки 12-15 тисяч платять, як стрільцеві.
А ще у мене народилася чудова донечка Вікторія. Коханий сам обирав ім’я, означає перемога. Бо це те, чого хочуть всі українці зараз. Так, як Микола постійно на фронті, то я поки живу з батьками. Хоча ми плануємо купити своє житло обов’язково. Однак, ціни на нерухомість просто космічні, хоч лишай дитину та на заробітки тікай!
Аби геть з голоду не пропасти, я роблю манікюр на квартирі. Але то 2, інколи 1 клієнтка в день, тому багато не заробляю. Могла б влаштуватися у салон, але Віку нема з ким залишити. Тато шофер, мама ще працює на пекарні. Поки вчотирьох якось тримаємося на світі.
У суботу вийшла з донечкою на прогулянку, але через сніги та ями зламалося колесо в колясці. Добре, що сусіди допомогли її додому дотягнути. Грошей на нову у мене поки нема, але треба ж з донею гуляти. Тому вирішила зателефонувати до Насті, запитати, може вона якісь речі ще від своїх дітей залишила та може просто так віддати. Я не гидую брати вже вживані речі, просто на магазинне грошей нема, краще побережу родинний бюджет.
– У мене коляска зламалася. А ще деякі светрики вже на Віку замалі. У тебе є щось від Адама чи Ритки?
– А тобі нащо?
– Ну кажу – коляска зламалася і одяг малий.
– А з якого це дива я тобі повинна допомагати?
– Бо ми сестри. Чи ти вже мене геть відцуралася?
– Так, я знаю, що ми родичі. Але не думаю, що тобі треба допомагати. От потім ще подякуєш за таку відмову. Нам з Андрійком тоді ніхто не допоміг і ми самі досягли таких статків. Тому берися за голову, сестричко. Можу допомогти хіба порадами.
Мене шокувала така відповідь сестри: “Нам з Андрійком тоді ніхто не допоміг”. А хто з малим постійно сидів? Я. Мама дачу продала, аби вони у квартирі ремонт зробили. А Настя забула про наше таке добро, безсоромно говорить “самі заробили”. Та якби не наша родина, то Настя та Андрій, напевно, ще б довго тут жили на батьківській квартирі.
Мама також аж до сліз образилася, а тато взагалі видалив номер Насті з телефону:
– Вона сама? Ага, ну якщо сама – то я її ні знати, ні чути не хочу, мудра найшлася. Забула, як тут з Андрієм на розкладному дивані спала, королівна.
Тільки мама потайки надіється, що Настя усвідомить помилку та попросить вибачення. Мені дуже соромно, що маю таку сестру. От що буває, навіть найрідніші забувають про родину, коли отримують достаток. Не дарма кажуть, що гроші можуть зіпсувати людину.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!