Моя колишня свекруха та зовиця вимагають грошей, бо у колишнього чоловіка скрутне становище. Я ж не розумію, чому маю йому допомагати. Тим більше після того, як він зі мною вчинив.
Заміж я вийшла з любові у 20 років, а у 27 уже розлучилась. Чоловік грав у азартні ігри та нічим вдома не допомагав.
Після розлучення Василь забув, що у нього є дитина та жодних аліментів не платив. Його мама із сестрою про онуки й племінницю теж не згадували. Я залишилась сама з дитиною на руках без грошей та житла (мала лише половину будинку) в селі без жодних перспектив. Добре, що моя мама допомогла.
Потім знайома запропонувала їхати до неї в Італію на заробітки. Я погодилась, бо за щось потрібно було жити. Моя мама залишилась з донькою, а я подалась у чужу країну. Спершу було дуже важко, бо не знала ні мови, ні знайомих не було. Згодом призвичаїлась, вивчила мову, почала більше заробляти.
Всі гроші надсилала додому, а мама їх складала. Я мріяла, що куплю житло нам із донькою та мамою. З роками купила собі квартиру, видала заміж дочку і їй з житлом допомогла.Тепер маю свій бізнес в Україні – кілька продуктових магазинів.
От нещодавно колишні родичі згадали про мене. Прийшла сестра і мама Василя й почали вимагати гроші.
– Ти ж його дружина, у вас донька. Ти мусиш допомогти Васі, знаєш же, що він у скрутному становищі – говорила колишня свекруха.
Сестра Василя лише підтакувала.
– Ви помилились, я колишня дружина – відповідаю.
Василь сильно програвся і тепер винен велику суму, яку взяв в кредит у банку. Тому я й повинна, за словами його мами і сестри, врятувати чоловіка, бо маю змогу.
Я ж не збираюсь платити за його дурощі. Тим більше, враховуючи те, як він зі мною повівся. Що б зробили ви?