Уже кілька тижнів зі мною не говорить рідна мати. А все тому, що вона, бачте, нянькою для моєї дитини не наймалася. А я цього не розумію!
Мій чоловік зараз на фронті. Грошей стільки треба, аби його всім забезпечити, що я аж за голову хапаюся. Сама я працюю в школі, іноді беру дітей на репетиторство, або ще яку копійку додому принести. Люди, які працюють у школі, розуміють, скільки на це все часу йде. Це постійна робота. Крутишся за якісь там копійки, наче білка в колесі …
А в мене ж ще донечка є! Наталочці 5 років, вона в нас тиха, спокійна і дуже розумна дівчинка. Останній рік ходить в садочок, потім її чекає перший клас. Я б усе віддала, аби проводити з дитиною більше часу. Але часи зараз такі… Доводиться іноді до бабусі за допомогою звертатися.
І все б то нічого, аби вона в нас була нормальною, як і всі на світі. Але ж ні! Моя мама каже, що дитину ми народили для себе. Значить, нам і доглядати за нею, і виховувати її нам. Я з цим повністю згодна і відповідальність за Наталку на маму не скидаю. Прошу тільки іноді із садочка її забрати або на гурток завести. Здавалося б, просте прохання. Але мама мені за таке цілі концерти влаштовує!
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– У мене своє життя і я хочу ним насолоджуватись. Своє я вже давно відгляділа, більше воно мені не треба. Як не встигаєш нічого, то треба було або чоловіка нормального шукати, або професію, — ото і все, що мама могла мені сказати.
Ще добре, аби в неї були якісь важливі справи чи проблеми зі здоровʼям. Але ж внучку вона брати не хоче до себе, бо більше її тягне з подружками під будинком ляси поточити, серіал на вечір глянути, поспати лягти…
Недавно попросила маму завести Наталку до стоматолога. Дитині так той зуб болів, що аж серце кровʼю обливалося! Найближчий запис був тільки на третю годину. А в мене якраз тоді нарада на роботі була… От і побігла я до мами допомоги просити.
– Ага, заведу. Тільки подзвони мені та нагадай, — швидко погодилась вона.
Я аж стрибала там від радості! Бо це ж вперше мама так одразу на зустріч мені пішла. Пішла ж я на роботу, подзвонила мамі, нагадала про візит. А як вернулась додому — побачила Наталочку з такою щокою величезною, що ледь не посивіла там на місці!
– Ма, а чого ж Наталці зуба не полікували?! – пішла одразу із запитань я.
– Та, я не розчула, на яку годину їй до стоматолога. А тоді виявилось, що в мене серіал в цей час, остання серія. Я їй знеболювальне дала, уже все нормально, не кіпішуй!
Я там ледь стримувалася, аби прямим текстом цю жінку не послати! Ну ви можете таке собі уявити? Дитя від болю мучиться, а вона отаке вигадала!
Не розумію, звідки в ній така безсердечність. Я ж її підтримую і фізично, і фінансово: за комунальні їй плачу, гроші на продукти даю, вдома прибираю, відпочинок оплачую. А їй важко раз на місяць мені у відповідь помогти!
І що тепер робити з нею?!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!