Мені 55 років, працюю викладачем у медичному університеті. Донька-красуня та розумниця, вийшла заміж та живе окремо. Щовихідних привозить онуків у гості, я з малюками багато часу проводжу.
Однак, почуваюся страшенно самотньою. Приходжу додому – а мене тільки рибки в акваріумі німо зустрічають. Нема з ким обійнятися, поговорити, чаю елементарно випити! Подруги зайняті своїми справами, їм не до того, аби зі мною балакати.
Та і загалом, мені хотілося якогось жіночого щастя, аби поруч був сильний чоловік. Щоб я за ним була, яка за стіною, щоб зранку цілували, каву в ліжко приносили. Ну і допомагав вдома, бо не дуже зручно щоразу сусіда просити щось полагодити.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я колись з дурості рано вийшла заміж у 20 років. Була закохана сліпо у свого одногрупника Михайла. Через рік стосунків він зробив мені пропозицію, батьки допомогли купити житло.
Однак, Міша виявився нікчемним чоловіком та батьком. Не хотів приділяти увагу нашій доньці, допомагати по дому. Я мала і їсти зробити, речі випрати, з дитиною погуляти, одяг попрасувати. І тільки через 10 років наважилася на розлучення. Колишній вкрай рідко приїздив до доньки, затримував аліменти. А коли Вікторії стукнуло 18 років, то взагалі зник геть з горизонту.
І от нещодавно зареєструвалася на сайті знайомств. Спершу вагалася через вік. Бо переважно на таких сайтах шукають молоденьких дівчаток, а не 50-річних панянок.Хоча мені писало багато чоловіків старшого віку. І доволі симпатичні, гарні фотографії.
Але, на жаль, я рано раділа. Бо хтось одразу починав жалітися на свою колишню жінку, хтось натякав на фінансові проблеми або ж прямо просив гроші. Таких альфонсів я одразу блокувала.
В останній момент розпачу мені написав Василь – 57 років, професор університеті, любить тварин та дітей, удівець. Спершу ми спілкувалися суто щодо наших професій, а потім вже й до любові перейшли.
Згодом Василь запросив мене на перше побачення. Я так хвилювалася, наче школярка, постійно червоніла. Сусідка допомогла зробити макіяж та зачіску. Навіть навмисне купила собі нову сукню та сумочку.
Ми прийшли до дуже дорогого та елітного ресторану. Вася сказав, що я можу не соромитися та замовити екзотичні делікатеси. Але потім Вася почав мені такі дурниці верзти, що аж вуха у трубочку скрутилися:
– Взагалі, я вважаю, що жінка повинна вдома сидіти та дітей бавити. А ми будемо керівні посади займати – від університетів до політики.
– А може жінка також піти в політику? Он є навіть жінка президентка…
– Ні, жінки ніколи у світі не переплюнуть чоловіків. Це доведено наукою!
Здавалося, що поруч зі мною сидить якийсь неотесаний дурень. Стало так неприємно та ніяково, тому вирішила піти геть з побачення, удала, що живіт болить.
– Ну ти не поспішай, я зараз попрошу чек принести. Скільки там твій салат вийшов?
Ось тоді я дар мови втратила. Спершу так гонорово говорити “вибирай, я заплачу”. А потім рахувати, скільки того салату вийшло. Кинула на стіл 500 гривень, розвернулася та пішла. Одразу в таксі заблокувала сторінку та номер Василя.
Пишу сюди, аби почути якусь пораду або ж добре слово. Невже мені так і провести всю старість на самоті? Невже кудись зникли нормальні чоловіки?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!