“У нас з чоловіком розпочалися фінансові труднощі, через які цього року довелося відмовитися від відпустки закордоном. Натомість я отримала пропозицію провести кілька днів у свекрухи та свекра, які мешкають на березі моря. Зізнаюся, що я не одразу погодилася, адже розуміла, що й тут не обійдеться без витрат. Все ж чоловік зміг мене переконати.
Його батьки мають великий двоповерховий будинок, частину якого здають туристам. Вони виділили для нас окрему кімнату з власною ванною й окремим входом. Здавалося, що не все так погано, як я собі уявляла. Однак проблеми почалися, коли діло дійшло до харчування.
У перший день Антоніна Петрівна зустрічала нас розкішною вечерею. Страв було так багато, що половина з них залишилася. Зранку свекруха витягла усі недоїдки, мовляв, треба доїсти. Вона навіть не хотіла нічого чути про свіжу вівсянку чи омлет.
Скажу одразу, що я не перебираю харчами. Однак цю їжу було неможливо їсти через жахливий запах. Сніданок мені довелося пропустити, бо апетиту не було. На обід Антоніна Петрівна приготувала нові страви, але на вечерю вона запропонувала доїсти те, що залишилося за той день. Запах став ще гіршим.
Дивом мені вдалося непомітно прокрастися на кухню до свекрухи. Я заглянула в холодильник, а він забитий тарілками й каструлями без кришок. Тепер стало зрозуміло, чому страви так неприємно пахнуть.
Я спробувала поговорити з Антоніною Петрівною і переконати її в тому, що залишки їжі для зручності можна зберігати у спеціальних контейнерах. Натомість жінка обурено заявила мені, аби я не вказувала їй, як правильно господарювати на кухні.
Цілий тиждень я не могла нормально поїсти. Перед від’їздом голод був настільки сильний, що я вирішила проявити ініціативу й запропонувала посмажити шашлик. Свекор люб’язно погодився, а свекруха заперечила: “Вам нікуди гроші діти? Навіщо купувати свіже м’ясо, якщо у нас є що їсти? Якщо вам так хочеться, то я можу витягнути курку з морозилки”.
На щастя, чоловік став на мою сторону і ми приготували шашлик. Усі були задоволені, окрім Антоніни Петрівни, яка цілий вечір мовчала. Вона вважає, що ніхто не має права змінювати її порядки, адже у тому домі лише одна господиня.
Ми б погостювали ще один тиждень, але тоді голод точно довів би мене. Я рада, що цей відпочинок нарешті закінчився. На поїздку до родичів, навіть на море, я більше ніколи не погоджуся”.
Важко сказати, хто у цій ситуації має рацію. З одного боку, інколи варто прислухатися до порад зі сторони, а з іншого, не хочеться, аби хтось втручався зі своїми настановами.
Як ви вважаєте, чи правильно вчинила невістка, коли вирішила більше не затримуватися в гостях? Чи можна назвати поведінку свекрухи правильною?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!