Я наймолодша дитина в родині, маю старших брата Романа та сестру Вікторію.
Різниця у віці досить велика. Між братом 10 років, а між Вікою 6. Не можу сказати, що ми жили в достатку. Я часто доношувала за сестрою одяг, мама деякі речі підшивала та обрізала. “Нова” сукня була хіба з секонд-хенду чи хтось з сусідок продав за пару гривень.
Тато дуже важко працював, часто їздив на заробітки в рейси. Тому його не було вдома місяцями.
Однак, вони старалися дати нам все найкраще. Ми щоліта їздили у Крим та Одесу на море, відвідували різні екскурсії. Роман після 11 класу переїхав до Києва на навчання. Правда, вступив на контракт, тому батьки оплачували навчання та ще й оренду квартири.
А потім допомагали сестрі. Правда, Віка після 1 курсу завагітніла та треба було швидко робити весілля. Тато тоді рік без відпустки працював на фурі, аби назбирати грошей. Добре, що у нареченого була власна квартира.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Мені якось шкода було батьків. Я бачила, як татові важко працювати, що в нього після кожного рейсу болить спина. А мама дуже швидко постаріла і заробила варикоз, їй було боляче навіть 5 хвилин рівно стояти. І старалася якось їм допомогти. Їсти зварити, поприбирати, винести сміття. На кишенькові гроші купувала продукти додому, а не витрачала на різні дурнички, як друзі.
Школу закінчила із золотою медаллю та відзнакою, зуміла вступити на державне місце. Вирішила, що не буду переїздити в інше місто, залишуся вдома і так зекономлю батькам багато грошей.
Відтоді минуло вже 10 років. Ні брат, ні сестра не цікавляться нашими справами. Та і допомагати не сильно хотіли. Тільки раз привезли гроші батькові на операцію та потім дали ще на похорони.
Так ми з мамою залишилися удвох. Однак, зараз їй геть кепсько, не бачить повністю на ліве око, а праве лише на 30%. Я витрачаю свої гроші їй на лікування та огляди в лікаря.
Тільки 2 місяці тому до нас повернулася Віка. Її чоловік просто вигнав геть з дітьми, привів до квартири нову коханку. А сестра не була там прописана. І їй нічого не залишилося, як переїхати додому.
І тут почалося найгірше. Наше життя нагадує якесь пекло. Віка скаржиться на хвору маму, що вона постійно просить допомоги. Дорікає, що їй дуже мало місця у нашій квартирі. Племінниця Софія геть розбалувана дівчина, весь час тільки або телевізор дивиться або з подругами гуляє. Ще й потайки краде гроші на цигарки та палить.
Ну я зараз сестра вигадала геніальний план – розміняти нашу квартиру:
– Я переїду в якусь двушку, зроблю там ремонт.
– А ми куди з мамою дінемося?
– Вас тільки двоє, поміститеся в однокімнатній квартирі.
– Ні, я не дозволяю. У нашої мами серйозні проблеми зі здоровʼям, а ти про квартиру думаєш. Де твоя совість?
Навіть брат намагався зрозуміти сестру, але не вийшло. На нашу квартиру він не зазіхає, бо батьки колись дали йому гроші на власне житло у Києві.
А сестра не зупиняється і наполегливо шукає спосіб, як розміняти квартиру без нашого відома. От що мені робити?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!