З Діаною в нас досить серйозні стосунки, я вже навіть планував запропонувати їй разом пожити, щоб через деякий час одружитись. Мамі вона моїй подобалась, друзям теж – ідеальна партія.
Пішли ми якось в кіно на вечірній сеанс, коли повертались – усі заклади вже закриті були.
– Слухай, я так їсти хочу… Та і ти, мабуть, теж. Давай може до мене зайдемо? Я тебе фірмовими варениками пригощу! – запропонувала Діана.
– Давай, я не проти, – ввічливо сказав я, бо вже ледь свідомість з голоду не втрачав.
Діана для мене ще ніколи сама не готувала, у більшості випадків ми ходили у якісь кафешки або замовляли щось додому. Мені завжди було цікаво, які в неї стосунки з кухнею… А тут прямо вареники! Це не могло не тішити.
Я ж думав, що ми хвилин через 30 уже й повечеряємо, але де там… Так довго Діана з тим тістом возилась, що я аж засинати почав.
Довго, нудно, але щось таки кохана моя та й зліпила.
– Смачного! – весело мовила вона і поставила переді мною… щось.
Начинка з усіх сторін повивалювалась, тісто розповзлось, а коли жуєш – наче клейстер у роті! Два “вареники” я в себе ледь запхав, а більше не зміг – живіт розболівся.
Діана ж цей витвір кулінарного мистецтва наминала за обидві щоки! Тут я і зрозумів, що це жарт, а дійсно її фірмова страва… Стало страшно.
Довго я про це все думав… Мама завжди в мене готувала дуже смачно, звик я вже до всіляких делікатесів. А з Діаною такого точно не дочекаєшся…
От і не знаю тепер: чи варто з нею взагалі щось планувати, чи може краще кинути, поки дівчина мене не отруїла?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Що б ви порадили?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!