У Наталі і Максима багато років не було дітей, саме з цієї причини, чоловік і покинув її. Одного разу, зібравши речі, він тихо пішов. Навіть «вибач» не сказав

Наталію в цей вечір ніхто вдома не чекав, тому вона спокійно прогулювалася вуличками й згадувала все своє життя. Особливо теплі спогади були з юності.

В пам’яті з’являлася перша зустріч з Максимом, з яким вона познайомилася ще на другому курсі. Місяці зустрічань, а потім і весілля. Молодята проживали в гуртожитку в окремій кімнаті. Згодом дівчина завагітніла, але Максим не зрадів цій новині.

– Ми ще замалі, щоб з дітьми няньчитися. Я ще не готовий пелюшки міняти, в нас ще все попереду.

Так вона його тоді послухала, але наслідки були плачевні. Пройшло цілих тринадцять років, а вона так і не змогла вдруге завагітніти. Зараз вона живе у власній квартирі, побудувала кар’єру успішного адвоката, але щастя материнства так і не пізнала.

З часом Максим сам захотів дітей, правда, нічого не виходило. Так і покинув жінку й винив у всьому її. Він просто зібрав речі й вночі і пішов. Хоча Наталія не очікувала такої зради від чоловіка, але зла на нього не тримала. 

Так з того часу вона вже три роки живе сама. Один день змінює другий, а вона втратила лік часу. Життя стало сірим, а жінка не бачила у ньому сенсу. Вона поринула в роботу, а у вільний час повністю віддавалася спогадам. Йдучи вулицею, жінка незчулася, як опинилася в улюбленому кафе. Сюди часто заходила випити чашечку кави чи коктейль. Її увагу привернула кучерява дівчинка років п’яти за сусіднім столиком. Дівчинка з апетитом їла тістечко з кремом, розмащуючи білу масу по миловидному личку. Її батько, симпатичний брюнет витирав крем з обличчя.

В кафе людей було небагато й дівчинка примітила Наталю. А згодом запитала:

– Ти справді така червона, чи волосся пофарбоване?

Дорослі розсміялися, а потім батько зніяковів: 

– Катрусю, ти ж в мене вихована дівчинка. 

– Це не червоний колір, а «Махаон».

–  Вау… От я виросту і теж почну волосся фарбувати в цей макарон.

Через декілька хвилин вони вже разом сиділи за одним столом, а дівчинка демонструвала жінці власні малюнки. На одному з них було зображення янгола, й Катруся стала запевняти, що це її мати. Батько розповів, що саме так пояснює смерть матері дитині бабуся.

– Давайте будемо всі дружити, – весело заплескала в долоні дівчинка.

З того часу вони стали часто бачитися в кафе. Згодом Наталія зрозуміла, що у неї з’являються почуття до Ігоря й сама стала помічати, що не байдужа йому. 

Одного дня Катруся запропонувала прийти Наталії до неї на свято в садочок:

– Тьотю Наталю, прийдеш до мене на святковий ранок? Всі дітки в садку малювали квіти для мам, а я тобі намалювала. Ти тепер будеш моя мама, добре?  – з надією глянула блакитними оченятами на батька. – Татусю, ну скажи…

І тоді Наталя, несподівано для самої себе, вимовила:

– Ігорю, одружімось?

Він ніжно обійняв її за плечі:

– Якщо ти згідна, ми з донькою будемо дуже щасливі…

Як ви вважаєте, чи добре склалося життя у Наталії з Ігорем?

U2
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: