У палаті, де зазвичай тримають безнадійно хворих, було двоє: жінка років сорока п’яти і маленька п’ятирічна дівчинка

Усе відбувалося в палаті, де зазвичай лежать безнадійно хворі. Таким людям, зазвичай, залишається недовго, тому їх сепарують від інших пацієнтів.  Так ось у такій із палат лежала жінка сорока п’яти років, а поряд сиділа п’ятирічна дівчинка. 

В останньої була важка форма онкології. Лікарі не залишали ніяких надій на краще. Батьків у дівчинки не було. До лікарні маля потрапило прости з дитячого будинку. Відвезли її туди з надіями більше ніколи за нею не повернутися. Тому всі прогнозували дитині не більше ніж тиждень.  Через деякий час до неї в палату поклали ще одну пацієнтку Жіночці на вигляд було років сорок п’ять. У неї були серйозні проблеми з легенями. Жити теж залишалося небагато. Вона також була самотньою.

В молодості пані мала нареченого. Потім жінка завагітніла. У хлопцеві плани це не входило, тож він наполягав на тому, щоб жінка позбулася дитини. Вона погодилася. Під час операції лікарі випадково пошкодили важливі дітородні органи, тож жінка залишилася безплідною. Наречений через якийсь час взагалі зник з поля зору. Далі зі світу пішла мати цієї жінки померла, батька вона не мала, так само як і братів та сестер.Саме через це ця пані так не любила молоді та щасливі сім’ї, а ще вагітних жінок та дітей.  Так  і дожила до того, що опинилася сама в цій зловіщій палаті, рахуючи дні до гибелі. 

А ще маленька сусідка дуже сильно дратувала жінку. У її серці вже давно не було ні краплі співчуття до чужого горя.

– Я не витримую. Я не хочу це слухати і терпіти,- обурювалася жінка, коли чула плач дитини, – крізь зуби бурмотіла жінка, – коли ж прийде кінець цієї дитини? Мені й так погано, а тут ще й ти зі своїм ниттям. Не можу так більше, не можу. Чуєш, Господи, досить знущатися!- ніяк не заспокоювалася та.

На третю добу жінка вирішила вимкнути апарат, що підтримував життєдіяльність дівчинки. Так, як думала вона, усім буде краще. Жінка підійшла до ліжка. Дитина поворухнулася. Щоб втілити задумане в реальність, жінці треба було нахилитися над малям і витягнути клапан. Вона спробувала це зробити і дитини вперше за весь цей час сама замовкла. Жінка завмерла.

Раптом дівчинка розплющила очі і закричала:«Мама. Мамо, ти прийшла!». Вона обняла тремтячу жінку і знову заснула.

Так жінка простояла дуже довго. Аж ноги затекли. Увесь цей час вона плакала, аж доки не заснула поруч з дівчинкою.

Коли жінка прокинулася, то побачила біля себе обличчя дівчинки.Та сиділа збоку і з цікавістю її розглядала.

– Мамо, чому ти не приходила? Де ти стільки була?

Жінка завагалася.

– Доню, мама багато працює. Я була у відрядженні. 

Дитина обійняла незнайомку.

– Вони казали, що я нікому не потрібна, але я знала, що ти прийдеш за мною!

Саме цієї миті жінка вперше відчула себе мамою. Це так приємно, виявляється.

– Боже, що ти вже придумав мені на прощання?! – замислилася жінка, але перечити більше навіть не намагалася.

– Доню, лягай поруч зі мною. Відпочинемо,- прошепотіла вона дитині.

– Ти у мене така хороша, така красива,- посміхнулася дівчинка.

Маля лягло збоку, прислонившись до жінки. 

З тієї миті жінка ні на мить не відходила від дитини.Вона обіймала її, і справді повіривши, що це її рідна донька. Усе людяне, що тільки знайшлося всередині цієї пані, зараз було віддане дівчинці. 

– І ти у мене дуже красива. Така кумедна і дуже сильна.

Жінка навіть спробувала помолитися. Прикро, що вона пізнала так багато тільки тоді, коли вже було запізно. 

– Господи, пробач мені за все. Я стільки дурниць наговорила і наробила. Мені так шкода. Нічого не прошу для себе, хочу тільки, щоб доні стало трохи легше.Я готова витерпіти все за неї.

Наступного ранку дівчинка замовкла. Вона навіть не рухалася. Жінка зрозуміла, що її доні більше немає на цьому світі. Жінка дивилася кілька секунд на малюка і хотіла було покликати лікарів, але дитя розплющило очі.

– Мамо, я хочу олівці і альбом. Так давно про них мріяла.

Жінка аж заплакала з радощів. Її дитина жива! Вона готова була їй зірки з неба дістати, а не звичайний альбом з олівцями. Вона вже давно забула про власний біль. Тепер центром її життя стала ця дівчинка.

– Куплю обов’язково. Як ти почуваєшся?

– Дуже добре. Ніколи досі мені не було так легко. А ще мені снився дивний сон: прилетіло два чорних дракони і хотіли спалити ліжечко. А я сказала, що ти мене захистиш.  Дракони злякалися і втекли, уявляєш? 

Наступного дня медсестра принесла дитині олівці та альбом.

Жінка довго думала про сон дівчинки. І зрозуміла, що в ній досі теж був злий дракон, який ненавидів всіх і все довкола.Вік був дуже лютим, доки у її житті не з’явилося це прекрасне дитя.

Через три тижні лікарі зробили дитині томографію, а матері рентген. В обох пацієнток, на диво, були хороші прогнози. Стан покращився і тепер він цілком стабільний. Жінка посміхнулася і заплакала.

Чи вразила вас ця історія?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector