– Кілька тижнів тому ми святкували ювілей мого батька. Празникували на дачі. Місце хороше та спокійне – саме для теплих родинних посиденьок. Хоча гостей багато і не було: трохи родичів та друзів. Пощастило, що й закарбувати ті миті ми могли не тільки в пам’яті. Мій чоловік захоплюється фотографією. Це його хобі. Але, як для захоплення, він немало грошей витратив на якісну техніку. Тому й цього разу всі уже знали, що фотограф у нас буде приватний і безкоштовний,- розповідає тридцятирічна Ольга.
– Це дуже зручно. Зараз хороші фотографи багато коштують.
– Так. А Вадим не проти. Це для нього практика. Портфоліо так наповнює. Головне ж, що у нього чудово виходить.І людям подобається. Деякі бувають незадоволені якістю фото чи підібраним ракурсам на світлині, але у бік мого Вадима подібних докорів не було ніколи.
– Ого, скоро заробляти непогано зможе на цьому.
– Час покажу. А поки тільки знайомим і рідним у пригоді стає. Нещодавно саме обробляв фото з ювілею. Бо мене вже рідня замучила. Тільки й випитують, чи готові вже світлини. А я постійно обіцяю, що скоро скину, але кидати часом нічого. Вадим за останні штрихи береться надто пізно. Тепер-от моя сестра спокою не дає. Тільки й чекає на фото.
Старшій сестрі Ольги тридцять чотири роки. Вона виховує двох синів самотужки, намагаючись забути нелегкий шлях розлучення з чоловіком. Цей розрив дався дівчині вкрай важко. Вона завжди думала, що Сергій стане надійним партнером, з яким та проведе все своє життя. Але минулоріч чоловік зізнався, що кохає іншу. Пішов швидко і тихо. Не взяв з дому нічого. На нерухомість не претендував навіть. Зараз виплачує чималі аліменти, але для дітей йому нічого не шкода. Але для Інни це нічого не змінювало. Вона постійно плакала, жалілася всім підряд і клялася, що гадки не має, як їй жити далі.
– Ми тоді навіть не знали, як її розрадити. Заспокоювали щосили, але все було марно. Дуже їй важко тоді було. На деякий час відволічеться, а потім знову за своє. Ми з мамою не витримали. Почали лаяти її. Кажемо: на одному чоловікові світ не закінчується. Вона ще молода і красива. У неї все попереду. І саме тоді сестра нам і заявила, що ані красивою, ані худою, ані привабливою вона себе не вважає.
Насправді ж, у Вероніки симпатичне обличчя, густе волосся, доглянута шкіра, красива посмішка. Єдине, з чим посперечатися не вийде – фігура. Струнким станом жінка похизуватися не може, але це й не дивно після двох народження двох дітей.
З першою вагітністю були проблеми. Доводилося пити гормональні таблетки, через що параметри Вероніки зазнали суттєвих змін. Скільки різноманітних варіантів зниження ваги жінка тільки не перепробувала, але все марно.
– Скину, коли з дитиною трохи легше буде,- обіцяла собі Вероніка.
Але з роками нічого так і не змінилося. Дива не сталося.
Далі була друга вагітність. Знову ускладнення та тривале лікування. Потім розлучення. Усе це неабияк відбилося не тільки на самопочутті та нервах жінки, а й на її параметрах.
– Я ж думала, що вона на таких нервах навпаки схудне. Але сестра тільки набрала ще більше. Пухне, як на дріжджах. Можливо, з гормонами знову проблеми. А, можливо, стрес заїдає. Ми востаннє давно бачилися. І відтоді тільки на татовому ювілеї зустрілися. Я її навіть не впізнала. Я була шокована. Потім ще й помітила, скільки всього Вероніка собі на тарілку наклала – аж очі на лоба полізли від такого. Здається вона вже змирилася з власною вагою і забула про всі спроби схуднути. Навіть її одяг тепер нагадував безформні балахони. Втім, навіть цим речам не вдавалося приховати зайву вагу Вероніки. А там не один чи два кілограми, а цілі десятки.
На святі сестра Ольга дізналася, що Вадим – хороший фотограф. Бачила, що він знімкував усіх і все. От їй і хотілося глянути на готові світлини.
– Постійно дзвонила мені і запитувала про фото. А я кажу: на вихідних Вадим усе зробить. Поки що не має часу. І нарешті цієї неділі мій обранець закінчив те, на що так чекала вся рідня.
Сестра Ольги прийшла до неї ввечері. З’явилася не з пустими руками. Принесла величезний кремовий торт.
– Я тоді їй ще дорікнула, що не слід було такий великий торт купувати. Хто ж його з’їсть? А вона мені: ми з’їмо! Ну що ж, думаю, нехай. Заварила чаю. Сіли дивитися фото. Вероніка одразу налила собі величезну кружку, додала туди чотири ложки цукру. Потім порізала торт. Дала трохи дітям, мені з чоловіком вділила і ледь не четвертину торта взяла собі. Я змовчала. Дивимося світлини і тут Вероніка починає скаржитися. Мовляв, усі такі красиві та худенькі, одна вона ледь у кадр влазить. Далі подивилася на мене. Напевне, чекала, що я заперечу. Але перечити не було сенсу.
Вийшло так, що сестра на мене ще й образилася. А Ольга тільки знизує плечима, бо й справді не розуміє, як у таких випадках краще чинити. Тож і того разу вона просто змовчала. Але сварки сестрам не потрібні. В обох і без цього клопотів вистачає. Тому Оля одразу перепросила у Вероніки, бо любить сестру в будь-якому тілі.
– Я що, справді така товста? – перепитала Ніка. Оля тільки руками розвела. Брехати не хотілося, але й правду сказати забракло духу.
Що ж, з фігурою у дівчини проблеми були. Але через це власну ідентичність ще ніхто не втрачав. Але, якщо Вероніка хоче щось змінити, то скиглення та думок замало.
Їй би слід взятися за це якнайшвидше. У жінки вже почалися проблеми з ногами, спиною, гормонами. А їй всього лише тридцять чотири роки.
– Ну, зате щоразу нові виправдання вигадує. То жаль їжу викидати, то за дітьми доїла, то пробувала не їсти, але нічого не вийшло, а спорт їй взагалі заборонений! Ось так моя сестра сидить і чекає на диво.
Що думаєте про проблему Вероніки?
Чи слід їй перейматися про надмірну вагу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!