Після роботи я зайшла в Сільпо, щоб скупитись. Однак на касі стався прикрий інцидент. У мене з кишені випало 200 гривень. Чоловік, що стояв поруч, підняв гроші. Я вже хотіла подякувати йому за цей жест. Але він висловився дуже грубо: “Те, що лежить на підлозі, належить тому, хто його знайшов!”
Чоловік виглядав дуже солідно. Видно, що не за маслом прийшов в магазин. Йому й були не потрібні ті 200 гривень, просто хотів показати, хто тут вищий.
Мене ця ситуація дуже обурила, але я не стала викликати охорону. Продавчиня дивилась на мене дуже суворо, мовляв, ви затримуєте чергу. Інші покупці почали між собою перешіптуватись:
– Чим же вона тепер розрахується?
– Шкода бідну жінку.
Я залишила свій товар на касі і пішла за чоловіком. Покупці, що виходили з магазину, зупинились в очікуванні, що буде далі.
Чоловік підійшов до автомобіля, відкрив багажник і поставив свої пакети на підлогу. І тоді я подумала: “Зараз або ніколи!”
Я підняла пакети із фразою: “Те, що лежить на підлозі, належить тому, хто його знайшов!” і помчала. Чоловік і не намагався мене наздогнати. Навздогін я почула бурхливі аплодисменти!
Вдома я зрозуміла, що моя витівка спрацювала! У пакетах був п’ятизірковий коньяк, коробка цукерків, кава, дорогі сухофрукти. Видно, я зіпсувала йому побачення. Хоча, хай знає, як себе поводити!