Кажуть, що жіночої дружби не існує. І я в це вірю, адже мала дуже гіркий досвід.
У мене була найкраща подруга, Лілія. Ми пройшли разом і Рим, І Крим, і мідні труби. Товаришували ще зі шкільних часів, потім разом вступили до університету та жили в гуртожитку.
Навіть кликала Лілю дружкою в себе на весіллі. З Олексієм ми познайомилися випадково, можна сказати, що наша зустріч – це доля. Адже ми опинилися на дні народженні нашого друга. Тоді ні я, ні він не хотіли йти на свято, але в останній момент просто передумали і ось так зустрілися.
Ліля щиро раділа за мене:
– Таких чоловіків, як Олексій, вже не існує, це просто вимираючий вид! Квіти дарує, в ресторани водить, дорогі подарунки купує! Одружуйся, поки не пізно, інакше втратиш шанс
Ну і через рік ми зіграли пишне весілля, батьки подарували нам гроші і ми все вклали у купівлю квартири.
Ліля до нас часто приходила у гості, адже жила поруч:
– У твого чоловіка золоті руки. Дивися, який ремонт гарний зробив. Бережи, бо на таких багато інших жінок полює!
І перші місяці у нас все з Олексієм було просто ідеально, наче в романтичному фільмі. Кохання, пристрасть, побачення, романси вечори.
Однак, потім щось пішло не по плану.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Чоловік став до мене якось черство відноситися. Хоча я дуже смачно готую, але він постійно критикував страви:
“Що це за помиї? Борщ? Краще вилити його у туалет?”
“Це ти називаєш салат? Я після цього точно в лікарню з отруєнням попаду!”
Звісно, потім почалося найгірше – докори за зовнішність:
– Ти одягаєшся, як сіра миша!
– Але ти сам купив мені це плаття, забув?
– Це? Жах, а не плаття, пусти його на ганчірки!
Я тоді дуже сильно хотіла дитинку, однак, Олексій був категорично проти. Казав, що у нас нема так багато грошей, дорікав, що я після пологів можу перетворитися на слона і буду поганою мамою. От наче людину змінили, чесно. Замість доброго та турботливого чоловіка я отримала грубого та черствого незнайомця. Кудись зникла ця романтика та теплі почуття.
Ліля мене старалася розраджувати, казала, що це просто криза у стосунках. А я наївно вірила.
Тоді у нас почалася криза не тільки у відносинах, але й у фінансовому плані. Мене звільнили з роботи, офіс закрили. Я довго не могла знайти підробіток:
– Ти досі сидиш у мене на шиї! Скільки можна?
– Я скоро отримаю роботу, не переживай.
Олексій і сам почав затримуватися в офісі, приїздив пізно, десь о 9 чи навіть 10 вечора. Казав, що через мене дармоїдку, повинен брати додаткові зміни. Однак, грошей більше не ставало. Навіть менше. Мені доводилося просити у батьків гроші на те, аби купити продукти чи заплатити за комунальні послуги.
Того вечора я пізно повернулася додому, мала співбесіду. По дорозі додому ще зайшла в магазин, купила на вечерю продукти, хотіла потішити коханого смачною вечерею. Бачу, що у спальні світиться світло – чоловік точно вдома, хоча казав, що буде пізно. Підіймаюся на поверх, відчиняю тихенько двері та бачу сумку Лілі. А ще її туфлі та куртку.
Чую, що зі спальні доносяться не дуже приємні звуки. Я одразу здогадалася, чим вони там займалися. Стало так неприємно на душі, наче на мене відро помиїв вилили. Хотіла забігти у спальню, витягти Лілю за волосся та викинути її з квартири. Однак, сміливості не вистачило. Я тихо зачинила двері та поїхала до батьків на квартиру. Цілий вечір плакала, пила заспокійливе. Все тіло так трусило від хвилювання.
– Не варто тобі більше повертатися додому. Нема до кого йти.
– А що мені робити?
– Як що? Писати заяву на розлучення та ділити квартиру!
Я дослухалася до поради мами. Вигадала історію, що отримала гарну роботу і мене одразу посилають у відрядження. Олексій тільки сухо відповів у слухавку “угу, ясно”.
Наступного дня я вивезла з нашої квартири всі речі, забрала навіть посуд та техніку. А машину (яку ми купували разом) вирішила продати. Мама якраз порадила хорошого знайомого, який мав свій сервіс. І вже того ж вечора я отримала гроші за авто. То була чимала сума.
До речі, той майстер Петро виявився дуже хорошим чоловіком. Він знав, що мені дуже погано після розлучення та намагався підтримати.
Щовечора приїздив у гості, пригощав кавою. До речі, допоміг знайти мені нову роботу з високою зарплатою.
З Олексієм ми швидко розлучилися та поділили майно. Ліля навмисно уникала зі мною зустрічей. Певно, її совість мучила, адже я знала про ці любовні пристрасті.
І так минуло вже 5 років. У мене в житті все добре. Вийшла заміж за Петра, народила чудових діток – сина Миколку та донечку Мартусю. Чоловік зробив бізнес, ми живемо у достатку та ні в чому собі не відмовляємо.
А Ліля та Олексій …Знаєте, Бог їх покарав за таку підлу зраду. Вони і року разом не прожили, швидко розбіглися. У Олексія справи геть кепські – ні роботи, ні грошей, ні нормального житла. Ліля крутить романи з багатьма чоловіками, але так і не зуміла вдало вийти заміж. Певно, не знайшла собі “кавалера під стать”.
Декілька днів тому бачила колишнього чоловіка. Точніше, те, що від нього залишилося. Нагадував якогось безхатченка, старий одяг, непоголений, стояв під церквою та просив милостиню.
Я щаслива жінка. Але досі не можу довіряти подругам так сильно і тримаю їх на відстані.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!