Ми тоді навчались на третьому курсі університету. Чи не найбільше полюбляли вивчати психологію, охоче відвідували лекції.
І ось одного разу наш улюблений викладач – професор Анатолій Михайлович увійшов в аудиторію зі склянкою води в руках. Ніхто особливо не звернув на це увагу, адже людина елементарно може відчувати спрагу. Тим паче дві години читати лекцію зовсім не просто. Та раптом викладач звернувся до нас:
– Здогадайтесь, скільки важить ця склянка?
Усі почали дивитися один на одного. Потім полетіли версії:
– 300 грамів, 400…
Потім Анатолій Михайлович викликав одного студента, дав йому склянку і наказав тримати її у витягнутій руці.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше статей з психології за посиланням – https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
– Як гадаєте, що трапиться з Сашком через 5 хвилин такого стояння?
– В нього болітиме рука, можливо трохи заніміє, – хтось вигукнув.
– А якщо він стоятиме так увесь день?
– Болітиме усе тіло, буде важко.
– Але ж вага склянки не зміниться?
– Ні, звичайно.
– І що ж тоді робити?
– Поставити кудись склянку.
– Отож! Так слід чинити й з нашим внутрішнім вантажем – проблемами й думками, що пригнічують. Якщо довго на них зациклюватись – ставатиме лише важче. А згодом буде взагалі нестерпно. Саме тому варто відкласти ці думки, відпустити їх. І лишень тоді вдасться віднайти правильне рішення.
Нав’язливі думки здатні зіпсувати людині життя, призвести до погіршення самопочуття, морально знищити людину. Тож не тримайте цю склянку увесь час, від цього нічого не зміниться.
А ви згодні з професором?
Більше цікавих та корисних статей з психології шукайте тут – https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!