Мені вкрай потрібна порада, не знаю, як бути далі. Мені 52 роки. Три роки тому я почала жити з прекрасним чоловіком. Звуть його Аркадій. Двічі розлучений. Має сина від першого шлюбу і двох донечок від другого.
Моє життя склалось інакше, в шлюбі була, та дітей Бог не дав. Згодом чоловік почав зраджувати з колегою. Врешті він пішов, адже вона завагітніла. Я залишилась одна, вже й не думала, що колись знайду своє щастя. Та в 49 років познайомилась з ним. Я вірила, що мені надзвичайно пощастило. Але згодом зрозуміла – все не так просто.
Свою квартиру Аркадій віддав синові. Всі заощадження, котрі мав, витратив, аби купити квартиру старшій дочці. Тож жили ми в малосімейці моїх батьків, де ремонт не робили, здається, тисячу років.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ми вирішили не розписуватись, нащо це в такому віці. Аркадій має гарну роботу, я теж працюю. Та всі гроші він роздає дітям. Вони доять його, наче корову. Їм і на думку не спадає, що батькові теж потрібна підтримка. І ось просто перед святами я планувала, які продукти слід купити.
– Любий, не будемо накривати великий стіл. Купимо кілька делікатесів і все, вистачить.
– Вибач, я зовсім без грошей зараз.
– А де ж твоя зарплатня? Ти ще премію мав мати.
– Все дали, але я мусив віддати Оксані.
– Чого?
– Зрозумій, Олі я ж купив квартиру, мушу і молодшій донечці допомагати.
Ця ситуація мене обурила. Вже набридло, що ми увесь час живемо лише моїм коштом. Я вже мовчу, що доживати віку в такій квартирі просто не можна.
Я все ж купила деякі продукти, позичила в сусідки та готувалась до свята. Аж раптом Аркадій заявив:
– Оля мене запросила до себе зустрічати Новий рік.
– А я?
– Тебе вона не дуже любить, але з часом це зміниться. І ще, ти можеш дати мені тисячу гривень на подарунки онукам, бо якось не зручно так йти.
Як прикро мені було, ви не уявляєте. Я залишилась сама на свято, нікому не потрібна. Врешті мене запросила сусідка, моя давня подруга. В розпачі, вилила їй всю душу.
– Я вже не знаю, що робити. Може не судилось мені пару мати та треба його вигнати?
– Не вигадуй. Аркадій добрий, щастя такого мати поруч на старість. Та й кого ти знайдеш у 52 роки? Ти не багата, не молода, за гарного чоловіка треба триматися.
Ця розмова остаточно збила мене з пантелику. Не знаю, як бути далі. Мені добре з цим чоловіком, та я не можу постійно все на собі тягнути.
Як гадаєте, краще покинути Аркадія чи ні?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!