Одна мама помітила досить цікаву річ: як тільки вона креслила в дитячому зошиті червоною ручкою – донечка дуже засмучувалась та не хотіла навчатися далі.
Тоді психолог Тетяна Іванко замінила червону ручку на зелену. Замість того, щоб перекреслювати неправильні варіанти, вона почала зосереджуватись на правильних. Дівчинка дуже любила, коли мама хвалила її, тому кожну букву намагалась зробити максимально правильною. А коли рядочок прописів закінчувався, запитувала: “Мамо, а які букви найкраще вийшли цього разу?”. І тоді мама брала чарівну зелену ручку, знаходила найкращі літери і промовляла: “Ось ця – просто ідеальна!”.
І головний секрет такого методу не просто в кольорі ручки, а в емоції, яку ми транслюємо. Коли ви креслите, виправляєте, критикуєте – дитина зосереджується на негативі. Вона не намагається робити краще, а фокусується на тому, що вже не вдалося. Коли ж дитина бачить, що її хвалять, вона прагне кращого і докладає ще більше зусиль. І замість негативного досвіду, ви даруєте позитивний, заохочувальний. Поставте себе на місце вашого дитяти: що б обрали ви? Кнут чи пряник?
Внутрішня мотивація грає величезну роль у майбутніх успіхах. І спрямовувати дитячу енергію треба не на прагнення уникнути помилки та покарання, а на бажання виконати завдання на максимум.
Але давайте відійдемо від теми зошитів. Зосередьмося на наслідках такого методу виховання.
Привчаючи дитину помічати лише негатив та помилки, ми робимо її агресивною та невпевненою в собі. А це значить, що в дорослому житті будь-яке зауваження буде травмувати її психологічне здоров’я. Школа виростила вже не одне покоління невротиків, які не знають, чого хочуть від життя. Та щоб їм не пропонували – вони не хочуть братися за щось нове. Вони бояться помилок і завжди шукають винних.
А що було б, якби наші вчителі хоч трішки більше часу приділяли мотивації та заохоченню?
Мабуть, ми б не думали постійно, що зробили щось не так. Не шукали б помилок у кожній своїй дії. Ми б рухались вперед без страхів та упереджень.
А так… Ми постійно думаємо про ту букву, яку вчителька обвела червоним. І нехай вона навіть була однією-єдиною з двох десятків вдалих. Ми виростаємо невдоволеними дорослими, які не вміють бачити у житті бодай щось хороше.
Адже кожна наша “доросла” проблема бере початок з дитинства. Переходьте на “зелену ручку”. Учіть свою дитину любити життя та себе в ньому. Зробіть її майбутнє щасливим уже сьогодні.
А ви пробували використовувати такі методи виховання?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!