Нещодавно не стало моєї неньки. Я поїхала в батьківський дім, аби перебрати речі. І з-поміж іншого знайшла коробку із власними старими речами. Там були всілякі цікавинки, а серед них один конверт. В ньому я знайшла листа, якого колись сама написала.
Тоді мені виповнилося 20 років, я саме навчалась в університеті. І вирішила, що в день народження напишу послання в майбутнє, аби колись собі нагадати, якою я прагнула стати й що зневажала в людях. Дитиною я спостерігала за родичами, які увесь час сварились, за мамою, котра з привабливої жінки перетворилась на постійно засмучену заклопотану тітку.
Ось цей лист:
“Пишу цього листа, аби нагадати собі головне. Цілком вірогідно, що я досить мудра, все добре пам’ятаю і впоралась.
Сподіваюсь, що життя моє склалось саме так, як я мріяла. Що я маю гарну роботу, чудового чоловіка та двох дітей. Та якщо ні – не біда! Головне, щоб я була щирою і справжньою.
Нехай цей лист допоможе мені віднайти орієнтири, вказати на вірний шлях у потрібну мить.
Коли старість постукає у твої двері:
– Не зважай на зовнішній вигляд, частіше посміхайся людям і даруй іншим тепло,
– ніколи не нав’язуй іншим свою думку. Поважай вибір власних дітей. Не забудь, що й ти колись була молодою, помилялась. Не нав’язуй свою допомогу, коли про неї ніхто не просить,
– навіть не думай скаржитись на своє життя, здоров’я, фінансове становище. Це нікому не цікаво, а тебе перетворює на стару скиглійку,
– не вимагай, аби діти постійно тобі дякували. Ти сама вирішила народити, вони тобі нічого не винні,
– не примушуй онуків називати тебе на ім’я, а не бабусею. Від цього ти не помолодшаєш!
– не смій говорити вислів “Я краще знаю…”, “А колись…”, “А я у твоєму віці..”,
– не сварись із зятем чи невісткою. Не будь тещею з анекдотів,
– не копирсайся в минулому. Це нічого не дасть! Не звинувачуй себе в усьому,
– не засуджуй інших, не пліткуй. Згадай, як колись тебе дратували жінки, які так поводились,
– хай би що трапилось – зберігай гідність! Поважай і цінуй себе!”
Прочитавши цей текст – я заплакала. Скажу відверто, за деякими пунктами – я зганьбилась. Але мені лише 60, листа я виставлю на видному місті й відтепер намагатимусь виправити все. Доки не пізно!
А що б ви написали собі?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!