Таку біду маю, словами не передати. В 72 роки я стала бабусею вперше, а новоспечені матусі – 47.
Моя донька Віка мала не просту долю. Вона старанно вчилась, була працьовитою. Вийшла заміж у 22 роки. Усі тішились, що знайшла гарну партію. Ілля насправді був не поганим. Та минуло кілька років, а дітей їм Бог не давав. Усі страшенно через це переймались. А згодом зять почав звинувачувати доньку. Вона відвідувала різних лікарів, навіть до знахарок їхала, та все марно.
А згодом якось випадково ми дізналися, що подруга Віки вагітна від Іллі. Це буквально знищило мою донечку. Вона розлучилась і не знаходила собі місця. На чоловіків взагалі дивитись не могла.
– Доню, так життя склалося, всіляке трапляється. Зустрінеш ще своє щастя.
– Ні, більше я заміж не вийду. Нікому не потрібна дружина, котра не може народити.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Віка замкнулася в собі й ні з ким не спілкувалася. Присвятила усе життя роботі. В неї були кавалери, та щойно справи йшли до серйозних відносин – вона давала задню. І ось в 47 років донька прийшла і заявила:
– Я вагітна.
– Як? Ти ж не можеш!
– Вочевидь, можу. Лікар каже, що в мене взагалі все нормально і завжди було.
– І що ти народжуватимеш в такому віці?
– Так, звісно. Це ж велике щастя. Мій шанс все змінити.
– А батько дитини що каже?
– Він мені не потрібен.
– Ти що? Ти ж вже не молода. Подумай, який вигляд це матиме.
– Мені байдуже. Як хочеш – я переїду.
Мені дуже соромно за доньку. Не знаю, що й думати. Звичайно, я її не виганяла. Згодом Віка народила. На щастя, пологи минули без ускладнень. Тепер я няньчу онуку. А донька працює. Мені дуже важко, все ж я вже стара. Хотіла знайти батька дитини, було б легше. Та Віка проти. Як на мене, вона робить помилку. А ви як гадаєте?
І взагалі, чи нормально народжувати в такому віці?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!