Я взагалі не вважаю, що мама нам щось винна. Вона прожила важке життя, дала нам з сестрою престижну освіту. Ми гарно вдягались і мали все необхідне. Батьки навіть весілля мені та сестрі оплатили таке, про яке ми мріяли.
Та потім захворів тато. Два роки тому його не стало. Тоді мама вирішила продати їхній будинок і переїхати до бабусі у квартиру. Її треба було доглядати, та й разом якось веселіше.
Тож ненька отримала за будинок 34 тисячі доларів. Лише чотири залишила собі, аби на старість про всяк випадок копійку мати. Решту поділила порівну і віддала мені й сестрі.
– Мамо, ти не мусиш. Тобі ж гроші потрібні! – зауважила я.
– Та мені радісно, якщо у вас все добре! Матимеш на майбутнє онука.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я була безмежно вдячна мамі. Натомість сестра зовсім не зраділа. Наступного ж дня вона прибігла до мене й почала кричати на весь під’їзд.
– Ти мусиш віддати мені гроші. Це не чесно, в тебе один син, а в мене три дитини.
– А може в мене ще будуть діти, хто знає.
– Але зараз їх немає. Це не чесно.
Тепер сестра не розмовляє з мамою, хоча й отримала такі гроші. От і вся вдячність. Мені страшенно неприємно, я навіть думала віддати гроші, хоча й вважаю, що це не правильно.
А як би вчинили ви?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!