Нещодавно чоловік вирішив зробити в нашій квартирі капітальний ремонт. Мені ця ідея сподобалась, адже ми планували дітей і було б розумно їх заводити, коли в оселі порядок. Тож я зраділа.
Єдине, що засмучувало, що на час ремонту ми мусили переїхати до свекрів. А вони до мене жахливо ставились, постійно вишукували в мені недоліки: то я їм недостатньо гарно, то погано готую, дітей не хочу народжувати. Саме тому я ніколи не хотіла жити з ними та раділа, що ми маємо квартиру.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
І ось минуло два місяці, я вже чекала, коли ми повернемося в нашу квартиру. Та чоловік щоразу казав, що майстри ще працюють. Врешті мені це набридло – вирішила поїхати й подивитися, що там до чого. Приїжджаю, ремонтом і не пахне, а двері мені відчиняють сторонні люди.
– Ви майстри?
– Які ще майстри. Ми власники квартири, аже місяць тут живемо.
Я мало не впала. Негайно зателефонувала чоловікові й накричала на нього. Коли приїхала додому він вже чекав надворі.
– Як ти міг так вчинити без мого дозволу.
– Розумієш, я подумав, що тієї квартири нам замало. Тож мама запропонувала продати обидві квартири й купити гарний будинок. На нашу нерухомість відразу покупець знайшовся, вдалося зробити перший внесок, а їхню після переїзду продамо. Вже й домовились.
– І що ми разом жити будемо?
– У нас буде окремий поверх, діти матимуть власні кімнати та гарний двір.
– Я на таке не погоджувалась. Розумію, квартира твоя, але це не чесно. Поверни все, як було, інакше я піду.
– Не можу, вже віддав перший внесок за квартиру.
Це все не вкладалось в мене в голові. І головне, що свекри також все приховували від мене. І скажіть, як взагалі з такими людьми можна жити? Я вирішила подавати на розлучення.
А ви б пробачили таку витівку?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!