Моя донька Інна минулого року вийшла заміж. Ігор не поганий хлопчина, добре до неї відноситься, обоє непогано заробляють, живуть окремо від мене на квартирі. Тому зустрічаємось з ними як то кажуть, на свята.
Два дні тому мені виповнилося 46 років і я запросила своїх колег та друзів відсвяткувати в затишному ресторані в нашому місті. Ми круто відгуляли, було весело, навіть танцювали. Доньку з зятем я запросила вчора окремо, на вечерю до себе додому. Наступив вечір, зять вручив мені шикарний букет троянд, донька – невеличкий конверт. Ми сіли за стіл, Ігор відкоркував пляшку шампанського, сказав тост. І тут донька запитує:
– Мам, а ти не хочеш подивитись свій подарунок?
– Доню, ти ж знаєш, що я не люблю, коли дарують гроші. Це банально.
– Це не гроші, ти будеш приємно здивована.
Відкриваю я значить той конверт, а там путівка. Путівка в санаторій в Закарпатській області. На 10 днів.З оздоровчими процедурами і лікувальними терапіями …
– Наталя Василівна, Вам не сподобався наш подарунок?- питає зять.
– Я, звичайно, вдячна, але який санаторій? Я що,70 річна бабця, що мене треба оздоровлювати? Якщо ви так хочете, щоб я відпочила, то могли мені путівку в Єгипет купити, а не путівку в санаторій! Як ви собі уявляєте, я молода й струнка жінка, буду приймати душ шарко разом з кволими й кашлаючими дідами й бабами? Ні, дякую, такий подарунок мені можете подарувати років через двадцять!
– Ну мам, ми хотіли, щоб ти трохи відпочила. В Карпатах дуже гарна природа, свіже повітря. Ми дивились на сайті, там прекрасні номери, безліч розваг…- донька вирішила мене заспокоїти.
– Розваги? Які? Ходити після процедур на дискотеку, кому за 70? Знаєш, доню, я від тебе такого не чекала. Добре, зятьок, вважає мене пенсіонеркою. А ти, як ти могла?
Я розревілася, Ігор взяв за руку мою Інну, подякували за вечерю й пішли геть. Навіть пробачення не попросили.
Я в шоці, чесно, навіть подругам про це не буду розповідати, щоб не сміялись з мене.