В неділю поїхала до сина й невістки в гості, відкриває Світлана двері, а запах затхлості так і пробивається з квартири

Проживала Анна Анатоліївна в гарній просторій двокімнатній квартирі. Її син, Володя, виріс хорошим хлопцем, не палив, не вживав алкоголю, але от допомагати і робити домашні справи він не хотів – був ледачий. Матір на це не зважала, і все одно усім лише вихваляла свого Володю.

Після університету навіть самостійно влаштувався у фірму, яка проєктує інженерні мережі, там і познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Світланою.  Анна Анатоліївна не дуже підтримувала бажання сина одружитися, адже вважала, що син спершу має придбати житло, не хотіла вона зі студентами жити. Світлана на той час проживала з батьками в однокімнатній квартирі.

Після народження сина Анна з чоловіком почали відкладати кошти, щоб придбати квартиру для здачі, адже це хороший пасивний дохід на пенсії. Так все життя економили, економили й все-таки придбали однокімнатну невеличку квартиру неподалік метро. Правда, чоловік не дожив чотирьох років до пенсії, й Анна залишилася самотня.

Вирішила, що сама буде здавати квартиру, однак, у сина теж були плани на це житло. “Не знаю, що мені з дітьми робити, після весілля хочуть на ту квартиру переїжджати, а я що, на вулицю їх маю вигнати?”, – розповідала подрузі жінка. 

Так і переїхали молоді у квартиру свекрухи, Володя і коло матері був лінивим хлопцем, а біля жінки – геть розпустився. Вранці встає, збирається на роботу, ліжко не застеляє, в раковині багато посуду, ввечері прийде, поїсть і телевізор дивиться. 

От невістка теж така, повсюди вдома розкидає свої речі, які так і лежать, поки вони не пригодяться. “Звичайно, ми дорогих меблів не купляли, адже не мали за що, а тепер бачу, що не даремно, адже діти квартиру перетворили в свинарник. Кухню за три місяці взагалі не впізнати, а змішувачі у ванній таким нальотом покритий вже, що легше новий придбати”…

Свекруха думала, що на старості син буде її допомога, але після одруження він геть забув про матір. Ще як разом почали жити, то телефонували, як пюре чи вівсянку приготувати, а зараз взагалі знахабніли – живуть у її квартирі і навіть не цікавляться життям. А в Анни пенсія 2,5 тисячі, як вижити на ці гроші? Вона ж і планувала мати кошти з оренди, щоб сину не завдавати клопотів, а зараз взагалі залишилася без нічого. 

Пошепки

Погорювала Анна Анатоліївна майже рік. Попереживати вдосталь, і якось в один з весняних днів сказала собі: «Так вистачить! … Зрештою там моя квартира, поїду хоча б подивлюся, чи все з нею гаразд …».

Навідала дітей у вихідні дні, щоб вони були вдома. Відкриє Світлана двері, а запах затхлості так і пробивається з квартири. Залетіла Анна Анатоліївна в житло, а там ламінат тріснув, деякі шпалери відклеїлися, повсюди речі, мотлох, сміття в коридорі, яке вони не викидають вже декілька днів поспіль. 

–  Що це тут в квартирі робиться, ви що взагалі знахабнілі? До мене не телефонуєте, як я живу, не знаєте, могли б хоча допомагати інколи, живете то ви в моїй квартирі. Та й подивіться, в що її перетворили. Ви що прибирати не вмієте, вам самим не соромно так жити? Завтра вранці я знову приїду, якщо і далі тут буде такий хаос, двох вижену на вулицю, я вже не жартую!

От прийшла Анна Анатоліївна наступного дня до сина в гості, а там аж любо глянути – кухня блищить, ламінати зафарбували, нові фіранки на вікна купили. Світлана якраз бульйон готувала й пригостила свекруху. Почав Володя в матері вибачення просити, не хотів, щоб їх виганяли.

Зараз до неї навіть приїжджають – допомагати намагаються, але Анна Анатоліївна заперечує: «Сама поки справляюся». Правда, син відкрив банківську картку для матері й там кидає по дві-три тисячі в місяць, нехай буде мамі. 

Що Ви думаєте з цього приводу?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector