Моя мама працює вже декілька років в Португалії. Там вийшла заміж за португальця, народила там синочка Маріо (я його лагідно називаю Марко).
Поїхала моя мама не від хорошої долі, а щоб гроші заробити. Тоді мій тато пішов геть з родини і нам катастрофічно не вистачало грошей. Було важко, але саме заробітки врятували нас від бідності. Мама поїхала в Лісабон, а мене доглядала бабуся.
Життя налагоджувалося, у маму закохався Пабло (бабуся кликала його Павлік), він часто приїздив до нас в гості в Україну. На весілля батьки подарували нам гарну квартиру, на 3 кімнати, майже в центрі Львова. Я розуміла, що таким дорогим подарунком матуся просто хотіла залагодити провину за те, що пропустила моє дитинство..
2 місяці тому я народила двійняток. Мама на хрестини передала нам стільки гостинців, що ледь холодильник закрився. А ще одяг, іграшки, пеленки, колясочку та ліжечко. Однак, залишилася з вітчимом в Україні тільки на тиждень, то більше не могла, робота чекала.
Мені було дуже важко з немовлятками. Один заплаче – то інший починає кричати. Вже руки болять їх носити та годувати. Чоловік Саша постійно на роботі, адже нам потрібні гроші. Звісно, вдома він мені допомагає, але хіба ввечері.
І якось свекруха, Ольга Михайлівна зголосилася допомогти. Вона і так на пенсії, тим паче, живе через 4 зупинки від нас.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Тиждень бабуся ходила, як свята. Я мала час і на прибирання, і аби їсти приготувати, швидко речі закинути у прання чи попрасувати. Спершу ми навіть пропонували свекрусі якісь гроші, але вона вперто відмовлялася:
– Як це я буду брати гроші з рідної невісточки? То мої онуки, я від щирого серця допомагаю!
Хоча я її пригощала кавою, яку мама передала, шоколадку, просила з нами повечеряти.
Декілька днів тому пані Ольга прийшла до нас у гості. Поняньчилася з малюками десь до 6 вечора, потім поїхала додому. Помітила, що вона забула свій шарфик на столі, швидко накинула курточку (малі тоді спали), перевзулася та побігла за свекрухою.
Вона не встигла відійти від будинку, буквально пройшла декілька кроків. Гукаю – а вона не чує, з кимось по телефону
“Галька, в неї холодильник від тих консервів не закривається, а мені нічого не дає. Мало того, що за дякую няньчу дітей, то ще й кави навіть не скуштувала!”
Мене шокували такі слова. От не соромиться іншим родичам скаржитися, яка в неї погана невістка.
“Їй мама з Португалії цілі пакети продуктів передає. Думаєш, я ті оливки пробувала? Сидить і обжирається, а я туди-сюди до онуків катаюся”.
Я все-таки наздогнала свекруху та віддала їй шарфик. Однак, удала, що не чула її розмови. Зате наступного ранку вдома зібрала у пакет каву, оливки, тунець та макарони. Аби вже нарешті свекруха перестала жалітися.
– Ой, а що це таке? Твоя мама передала?
– Продукти вам. Португальські, які ви так хочете скуштувати. Інші родичі теж в курсі. Особливо вчора тітка Галина. Ви ж їй так довго говорили про ці кляті оливки.
Свекруха миттєво почервоніла від сорому:
– Та ти не думай, я не це мала на увазі.
– Серйозно? А за гроші? Ми пропонували вам 500 гривень в день. Ви відмовилися, бо сказали, що то рідні онуки.
І пані Ольга просто розвернулася та пішла геть. Я про все розповіла чоловікові, аби він розумів, що за спиною говорить про мене його дорогенька матуся. Тепер я стараюся самотужки няньчити малюків.
Не розумію одного – чому спершу вона відмовилася від грошей, а потім ще ходить та намовляє? Ну як це називається? Хіба от через ті нещасні продукти з Португалії свекруха готова на мене ображатися?
Моя мама там працює та виховує сина. І вона дала мені цю квартиру, подарунки на діток висилає. То чого я повинна цими подарунками задобрювати чужу людину?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!