Оксана працює в сільській школі вже цілих 15 років, і діти, і колеги від жінки в захваті, вона дуже мудра та добра. Після важкого робочого дня, Оксана пішла на автобус, адже мала їхати в районний суд – вона подала на розлучення. Практично одразу після весілля чоловік почав зраджувати і це тривало цілих 14 років. Скільки вона вже з ним натерпілися.
Познайомилася з Михайлом одразу після університету – орендувала житло в тітки Катерини, а там у неї син був, Михайло. В чужому селі Оксані було несолодко, то ж хлопець почав їй у всьому допомагати. Спершу він не дуже подобався дівчині, однак був дуже наполегливим та галантним, ось через пів року й одружилися.
Матір Михайла подарувала їм на весілля частину своєї ділянки, там пара й почала будуватися після весілля. Довго робили ту хату, завжди бракувало коштів, Оксана взяла в школі півтори ставки, а ввечері ще брала учнів на додаткові заняття. Пройшло цілих десять років, як молодята змогли поселитися в омріяне житло.
В цьому будинку життя було геть не щасливим, кохання в пари не було, про те, що Михайло зраджує дружину, знало все село й всім шкода було молоду жінку. І от одного дня сталося те, чого ніхто не очікував – Оксана подала на розлучення, ще й найняла хорошого адвоката, який допоміг би їй чесно розділити майно. Жінка була шокована, коли дізналася, що будинок весь цей час був записаний на маму Михайла, тому після розлучення вона не отримає нічого. Хоча і вкладала в нього всі ці 10 років свої гроші і сили.
І от нарешті її терпець увірвався. Після чергового роману чоловіка, про який Оксана дізналася випадково, вона сказала, що хоче розлучення. Той відреагував спокійно – мовляв, нікуди від мене ти не дінешся, а захочеш піти – залишишся ні з чим. І ошелешив, що будинок, в який вона 10 років вкладала свої гроші, записаний на його маму – в разі розлучення Оксані не дістанеться нічого.
Оксана вирішила не упускати рук й знайшла хорошого адвоката. У нього на дверях в кабінет була вивіска «Біличенко Андрій Станіславович». Жінка згадала одного зі свого учнів – Андрія Біличенка. Тоді вона лише прийшла після університету, а він був у випускному класі. Хлопець бігав за дівчиною, зізнавався їй у коханні, але Оксана категорично відмовила йому, до того ж вона вже тоді готувалася до одруження з Михайлом. Андрій ледь не заплакав і сказав, що з Михайлом вона щасливою не буде. А потім поїхав з села у столицю, поступив в юридичну академію і відтоді вона нічого про нього не чула.
Коли Оксана відчинила двері – вона побачила там його, тоді вже не було ніяких сумнівів. Хлопець майже не змінився, лише став мужнішим. Андрій також одразу впізнав своє перше кохання і згадав свої останні слова Оксані – він тоді сказав, що вона ніколи не буде щаслива у шлюбі з Михайлом.
***
Андрій був дуже щасливим, що життя знову дало йому можливість побачитися зі своєю вчителькою – Оксаною Степанівною. Андрій вирішив повечеряти з нею, щоб трішки розрядити атмосферу – вони поїхали в ресторан. Розповів, що його життя також було не легким. Він поступив в юридичну академію і ніяк не міг забути перше кохання, але там познайомився з чудовою дівчиною, якій вдалося загоїти його душевні рани. Вони одружилися й були щасливі разом, згодом дружина завагітніла. Однак під час пологів сталася трагедія – жінки не стало. Отак Андрій сам і виховує дитину.
Оксані він запропонував стати нянькою для донечки, виконувати з нею домашні завдання і піклуватися про неї. Зарплату пообіцяв більшу, ніж в школі. І вона погодилася, а сам взявся за процес розлучення. З дівчинкою Оксана швидко знайшла спільну мову.
– Оксано, я ці роки думав про тебе, вірив, що знову побачити тебе. Прошу тебе дай мені шанс, не відмовляй мені. Я все одно більше від тебе не відмовлюся.
– Андрію, можливо, ти і правий, попробуймо…
Андрій й Оксана дійсно одружилися, а через рік на світ зявилася їхня спільна донька. Жінка не могла повірити своєму щастю, адже вона лише в сорок років зрозуміла, що таке стати мамою.
Що Ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!