Кілька років тому ми вирішили, що свекрусі краще піти на пенсію. Адже ми з чоловіком мали гарну роботу, а вона отримувала копійки. У нас донька, котрій 10 років. Їй треба приділяти час. Тетяна Вікторівна вже зовсім не молода. Та і їй ця ідея сподобалась.
– Ой, нарешті господарювати зможу, випікати всіляке, в’язати почну.
Відтоді я перестала домашніми справами перейматися. Спокійно собі ходила на роботу, а на вечір поверталась в чисту квартиру і їла смачну вечерю.
Чоловіка також все влаштовувало. Він видавав мамі гроші на продукти, побутову хімію і все необхідне. Та згодом я почала помічати, що мало не через день вона каже, що треба то порошок то засіб для миття посуду. А якось я розпитала, що і скільки коштує.
– Так ціни зросли. Мені ледве вистачає. Ось, порошок вже 300 гривень.
– Не переймайся, я все дам, – запевняв мій чоловік.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
І ось, якось я забігла за шампунем в магазин. І побачила той самий порошок, лише не за 300, в за 120 гривень. Відтоді я почала слідкувати за покупками свекрухи. Цікавилась в неї, що й скільки коштує, а потім перевіряла вартість в магазині. І що я побачила. Вона майже всі ціни подвоювала. Наприклад, на мийний засіб взяла 200, замість 80 гривень. Або ж на панчохи для донечки 250 замість 160. Так за моїми підрахунками, лише за тиждень Тетяна Вікторівна на нас заробила 1000 гривень. І це я ще продукти не перевіряла.
Я довго думала, чи казати про це чоловікові. А тоді якось шукала міксер у шафі та побачила внизу в кутку дивну коробку. Придивилась, зазирнула всередину, а там купа грошей. Порахувала – 22 тисячі гривень. Та поклала все на місце.
Наступного дня я поверталась додому в пригніченому стані. Все ж було неприємно, що свекруха обманює. Могла б просто сказати, що їй гроші потрібні. І ось підходжу я до під’їзду і чую, як Тетяна Вікторівна скаржиться сусідці на життя.
– Я через них звільнилась, все вдома роблю, а вони мені навіть на куртку зимову грошей не дають!
– То візьміть з коробки у шафі, – втрутилась я.
Свекруха мене не бачила. Вона відразу почервоніла. Я не стала більше нічого казати, пішла додому. Вона догнала і почала виправдовуватись.
– Це мої заощадження ще з часів роботи. Я маю щось на старість мати.
– Ви щодня на нас гарно заробляєте. Немає сенсу вигадувати ці побрехеньки. Та прикро, що ви ще й сусідам скаржитися смієте!
Вона й далі щось пояснювала, стверджувала, що то й просто в іншому магазині товари дивилась. Та я не хотіла нічого доводити. Тепер не знаю, як з цим усім бути. Ми живемо гарно, не бідуємо. Але заради цього й важко працюємо.
Скажіть, розповісти мені все чоловікові чи ні? І взагалі, що робити в цій ситуації?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!