Все життя я важко працював. Спочатку водієм на фірмі. Та згодом, аби краще заробляти – став далекобійником. Я пропустив чимало важливих моментів, сумував за сином та дружиною, та дуже радів, що можу дати їм все необхідне. В буремні 90-ті, коли всі довкола бідували – ми могли собі дозволити майже усе.
Згодом син Олексій виріс. Я оплатив йому навчання у престижному університеті та придбав однокімнатну квартиру. Він ніколи не був надто вдячним, та я просто хотів, аби хлопець здобув гарну професію і міг заробити собі на хліб. А потім одного разу, коли я був у рейсі мені зателефонували:
– Ваша дружина в лікарні, вона втратила свідомість просто на дорозі.
Я негайно повернувся додому. Ми пройшли обстеження. Лікарі діагностували рак мозку. Тієї миті наше життя змінилось. Я покинув роботу та весь свій час приділяв дружині. Ми витратили усі наші заощадження, їздили на лікування до Німеччини. Довелось навіть фуру продати.
Три роки важкої боротьби, та дружину однаково не врятували. Вона пішла в кращий світ, а я залишився виснажений. Син мені майже не допомагав. Я й не хотів його турбувати, його справа навчатися.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Минуло кілька років, я усіма силами намагався налагодити наше фінансове становище. Знайшов роботу. Та через постійний стрес постраждало й моє здоров’я. Життя стало одноманітним, я втратив до всього інтерес. Олексій навіть не цікавився, як я. Лишень час від часу дзвонив і просив гроші.
Коли ж після смерті дружини минуло шість років до мене приїхав брат. Він побачив мій жахливий стан. А тоді сказав одні мудрі слова:
– Що ти зробив для себе, скажи?
– Я не знаю, я просто живу.
– Ти роки гарував, аби твій син мав усе, що йому заманеться. А зараз почни вже жити для себе. Купи собі те, про що мріяв. Нехай Олексій почне самотужки заробляти нарешті. Ти ще не старий і можеш усе налагодити.
Я багато думав про все це. А тоді вирішив, що назбираю грошей і нарешті куплю собі автівку, джип, про який давно мріяв. А потім поїду кудись відпочити.
Згодом мені вдалося накопичити потрібну суму. Я придбав джип і приїхав до сина. Хотів побачити в його очах радість. Та натомість лише розлютив його.
– Як ти міг? Я лише життя починаю, мені гроші потрібні. У твоєму віці такі дорогі речі не купують!
– Сину, ти вже дорослий. Я дав тобі дуже багато. Тепер ти можеш подбати про себе.
З того дня син зі мною не спілкується. Він вважає, що я, як батько не мав права витрачати такі гроші на себе. А як гадаєте ви?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!