Неймовірна історія.
Дар життя – це те, що потрібно берегти і цінувати щодня. Кожен день одні люди вмирають, а інші народжуються. На жаль, Мюріель Паділья і його сім’я майже одночасно пережили і те, і інше.
Його 21-річна дружина Френкілен перенесла інсульт і крововилив в мозок, коли була на 2 місяці вагітності. В результаті її мозок помер без шансів на одужання. Але лікарі виявили, що діти-близнюки всередині не постраждали, вони здорові і ростуть. Лікарня і сім’я прийняли рішення підтримувати в ній життя заради дітей.
«Ми зробили УЗД плодів, думаючи, що вони загинули, але, на наш подив, вони чіплялися за життя», – сказав в інтерв’ю лікар Далтон Рівабем. «Всі органи Френкілен були здорові і працювали так, як ніби вона все ще була з нами. Ми прийняли рішення залишити її в живих, щоб врятувати її ненароджених дітей, і кожен день ми спостерігали, як вони ростуть ».
Персонал лікарні і сам лікар включали дітям дитячі пісні, розмовляли з ними, щоб вони правильно розвивалися в утробі матері. Було чудо, що діти не постраждали, адже їхня мати під час реанімації накачали заспокійливими, вливали їй сильні антибіотики і інші ліки.
Її чоловік Мюріель Паділья пережив важкий стрес, але зміг взяти себе в руки заради малюків. У нього на руках залишилася 2-річна дочка Іза Беатріс.
«Френкілен являлася мені багато разів, особливо коли я впадав у відчай і волав про те, щоб Бог повернув її до мене», – поділився він. «Одного разу вночі вона сіла на моє ліжко і сказала: «Милий, я не можу більше до тебе приходити. Я повинна залишитися. Я зараз в прекрасному місці. А тобі належить виконати велику місію. Ти повинен піклуватися про наших дітей, ви повинні бути сильними, рухатися далі і жити своїм життям».
Через 123 дні близнюки – хлопчик і дівчинка, з’явилися на світ за допомогою кесаревого розтину. Ана Віторія народилася з вагою 1,4 кг, а її брат Асаф – з вагою 1,3 кг. Їх здоров’я було таким, як здоров’я недоношених дітей того ж віку.
Лікар Рівабем додав: «Успіх цієї справи був пов’язаний з великою командною роботою і, звичайно ж, з божественною метою». Він зізнався, що всі, включаючи його самого, плакали, коли діти народилися.
Їхня мати згодом була відключена від життєзабезпечення. Десятки доброзичливців з усією Бразилії, зворушені важким становищем сім’ї, зібрали тисячі фунтів в якості підтримки, пожертвували дитячий одяг і підгузники.
Невже таке можливо? Респект лікарям і персоналу!
Напишіть нам в коментарях у Facebook!