Валя з чоловіком переїхала від свекрухи, адже вже не могли терпіти поведінку жінки. На що Феодосія почала кричати та хотіла забрати речі з рук молодих. Благала, щоб ті не покидали її саму на старості літ.
– А все ти винна! – кричала на Валю. – Мого сина забрала!
Правда, Валя сама жодного кривого слова до свекрухи не промовила.
Доглядала паралізовану свекруху….
Феодосія найбільше любила себе і ніколи не враховувала інтереси інших. Навіть сина Ростика вона вважала за іграшку, яка повинна виконувати усі її забаганки.
Сама ж вона завагітніла, щоб нашкодити власній матері, яка з дитинства тримала її під суворим контролем. Феодосія хотіла щонайшвидше вийти заміж, за будь-якого чоловіка: худого, старого, товстого, – тільки подалі від матері.
Народила ж дівчина від викладача місцевого технікуму. Насправді, чоловік був статний та гарний з лиця, правда, одружений. Феодосії було ж байдуже, вона шукала втіхи в чоловічих обіймах. Дівчина завагітніла й про їхні стосунки дізналися усі. Мати Феодосії вимагала від дівчини зробити аборт. Але Феодосія все-таки народила Ростика.
Хлопчик успішно закінчив школу та відслужив у війську. Після цього поїхав за кордон шукати кращої долі. Попрацював у Португалії два роки та й повернувся додому. На зароблені гроші придбав автомобіль та влаштувався на роботу в таксі. В цей час Феодосія вже придивлялася до дівчат, адже бажала обрати хорошу наречену.
Як раптом, Ростик привів у хату дівчину Валю та сказав, що буде одружуватися. Феодосії синова обраниця одразу не сподобалася: мале, худе, в окулярах. Коли жінка дізналася, що Валя сирота, то й влаштувала синові скандал.
– Ти голову на плечах маєш? Подивися, скільки дівчат навколо! А ти кого додому привів!
Але Ростик маму не слухав та й одружився з дівчиною. Свекруха ж своєю поведінкою тільки і намагалася їй дошкулити. Валя довго терпіла таку поведінку, однак вирішила поскаржитися чоловікові. Та цього й не треба було говорити, Ростик й сам бачив, але думав, що Валя не реагує на гострі словечка матері.
Молоде подружжя вирішило піти на квартиру. На що Феодосія почала кричати та хотіла забрати речі з рук молодих. Благала, щоб ті не покидали її саму на старості літ.
– А все ти винна! – кричала на Валю. – Мого сина забрала!
Більше і не спілкувалися. Валя й онука народила, а Феодосії було байдуже. Раптово у молодій сім’ї сталася біда: Ростислав загинув в автокатастрофі. Загибелі сина Феодосія не змогла пережити – стався інсульт. Вбиту горем матір доглядала невістка.
Валя із сином переселилася до Феодосії й давні образи забулися.
А одного дня Феодосія несподівано обізвалася.
– Дочко, прости мені… – були її перші слова у гнітючій тиші кімнати, що занурювалась у вечірній сутінки.
Що думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!