Ми з чоловіком заробітчани, вже 10 років їздимо в Німеччину. Адже у 2013 році після тих подій в Києві що я, що чоловік залишилися без роботи. Ще й зарплату не виплатили, дали на руки тільки по тисячі гривень і все. А якось дітей треба на ноги підіймати, годувати, одягати.
Тому в нас не було ніякого виходу, крім як податися на заробітки. Петро почав їздити на фурі Європою, а я влаштувалася фасувальницею на завод. Думала, що ми рік-другий попрацюємо, назбираємо грошей та повернемося додому. Однак, затрималися тут на довгих 10 років.
Якщо чесно, ми вже звикли до такого ритму життя. Але про дітей не забували. Купили старшій доньці квартиру, допомогли зробити там гарний ремонт. Син залишився жити у нашому будинку, привів туди жінку. Моя невістка Христина дуже гарна мати і господиня.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Як і всі заробітчани, ми передавали дітям гроші та продукти. А зараз у нас є вже онуки, то купуємо для них різні гостинці. З початку війни мій син та зять служать, але поки не на лінії фронту. Чоловік Петро має певні проблеми зі здоров’ям, тому під мобілізацію не попадає і може виїжджати закордон.
Я розумію, що невістка та донька залишилася зараз без чоловічої підтримки вдома, тому стараюся якось їм допомогти. Купили минулого року їм дорогі генератори, коли були відключення світла. Якщо треба – кидаємо євро на карточку, а діти вже міняють їх на гривні. А ще ми з чоловіком купили зятеві та сину амуніцію та всі необхідні речі на службу.
На щастя, зараз так зійшлися зорі, що Андрій та Микола отримали відпустки. І ми з чоловіком вирішили приїхати в Україну. На носі новорічні свята, треба онукам гостинці від Святого Миколая передати. Тим паче, зараз всі свята пересунулися на 2 тижні вперед.
Ми привезли з Німеччини не тільки солодке та подарунки, але й кругленьку суму грошей. Розуміли, що рано чи пізно доведеться все-таки повернутися до України на старості років. І думали з чоловіком купити собі якусь квартиру чи будиночок. Або ж взагалі відкласти на бізнес. Все-таки, гроші треба якось примножувати.
Привезли ми досить кругленьку суму, 10 тисяч євро. Зібралися разом, Христина та Іра приготували дуже смачну вечерю. І крім нас, у гості ще завітала Ольга, молодша сестра мого Петра.
Сказати, що я у чудових стосунках із зовицею – то нічого не сказати. Оля мені ні коли не подобалася та в нас були трохи “холодні” стосунки. Зовиці вже під 40, але вона досі не може стати відповідальною жінкою. Розлучена, працює касиром, працювати краще не хоче та досі живе на квартирі покійної матері. Ох, скільки було сварок було через той спадок. Петро вже принципово відмовився від двушки, аби зберегти стосунки з сестрою, а не ворогувати.
Так от, декілька днів тому до нас у гості прийшла Ольга. Одразу так почала підлещуватися, засипала мене компліментами:
– Знаєш, ну ти на тих заробітках наче помолодшала років на 10 мінімум. Так гарно виглядаєш!
– Спасибі.
– Певно, живеш у Німеччині, як у Бога за пазухою. Єврики заробляєш. А я тут за 10 тисяч спину гну.
Звісно, Ольга не просто так почала жалітися на своє прикре життя. Я вже розуміла, що далі сестра попросить гроші:
– Я хотіла тебе дещо попросити. От зараз зима буде, відключення світла…
– Так ще з графіка нема.
– І що? Все одно, у новинах кажуть, що вже через тиждень будуть графіки. Минулого року постійно ходила з ліхтариком, а вдома так холодно було. І хочу попросити у тебе гроші.
– Навіщо?
– Ну на генератор.
І зовиця вибрала недешеву модель, за 35 тисяч гривень. Ми такі гроші мали, але вирішили відмовили сестрі в проханні:
– Хіба 10 дамо. Он, дивися, у Христини такий. І дуже гарно працює потужності на декілька годин вистачає.
– Вам для рідної сестри шкода?
– Ні, просто знаємо, що ти ці гроші і так не повернеш. І той що за 10 тисяч нічим не відрізняється від попереднього. Нащо так переплачувати?
Ольга аж зі злості почервоніла. Я дійсно була готова дати їй 10 тисяч гривень, то нормальна сума на генератор.
– Ох, видно, як заробітки вас змінили. Вже рідній сестрі у скрутну хвилину не годні допомогти!
– А хто тебе тут тримає? Поїхали з нами в Німеччину працювати. Може, тоді зрозумієш, що нам ті єврики на голову не впали!
Звісно, наша гостина закінчилася сваркою. Ольга навіть не попрощалася, пішла геть з квартири. Ну і тепер всі родичі в курсі щодо нашої сварки. Слава Богу, тітка стала на наш бік, бо розуміє, що сестра просто нахабно користується становищем.
Не розумію одного – невже от люди дійсно вважають, що на заробітках так легко працювати? І що нам гроші дійсно на голови падають? Та в Німеччині ти працюєш, як раб і здоров’я своє гробиш!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!