Вся рідня Івана була інтелігентною: батько завідувач кафедри в університеті, мама лікар, дідусь та бабуся пов’язали своє життя з музикою. Виховували вони Івана гуртом і давали йому все найкраще. Хлопець відвідував безліч гуртків, але його істинним захопленням були комп’ютери. Відвідував олімпіади з інформатики, займав призові місця. Але була одна річ, яка взагалі не подобалася сім’ї Івана – з дитинства дружив він з Мариною.
Маринка ж виросла в звичайній сім’ї, яку батько Івана називав маргіналами. Мама продавала в крамниці, а батько працював на заводі, а часу більше проводив з пляшкою горілки, а не з сім’єю. Мама весь час була на роботі, то ж до дівчинки нікому не було діла.
От і вчила вона Івана того, що йому було заборонено. Пішли раз збирати яблука, впав з дерева, зламав руку, а Маринка була винна та ще й багато вислухала від батьків хлопця. Ваня ж допомагав дівчині з навчанням, робив разом з нею уроки, привчав читати, так і дружили.
Коли Маринці виповнилося 15 років, помер її батько, а матір тоді забрала її й поїхала до батьків в село. Так їхня дружба і припинилася, хоча Іван намагався зв’язатися з нею, правда, всі спроби були марні. А його батьки зітхнули з полегшенням, що дівчинка зникла з життя їхнього сина.
Знову звела старих друзів доля на вступних іспитах до університету. Двоє подавали документи в медінститут: Маринка з дитинства хотіла стати лікарем, а Іван пішов туди вчитися через те, що так веліли батьки. Потрапили вони в одну групу й згодом стали зустрічатися. Коли батьки дізналися з ким повівся їх Іванко, крику вдома не було меж. За їхніми словами вона взагалі йому “не пара”.
Ваня марно намагався запевнити, що Маринка хороша і взагалі вона староста групи, найкраща на курсі, її люблять всі викладачі – батьки сказали забути про неї раз і назавжди. Ваня не послухав, і пішов жити до своєї Маринки. Через місяці три, Маринка зрозуміла що у них буде малюк, саме в цей день до неї прийшла мати Івана. Принесла грошей і зажадала залишити її сина в спокої, адже Маринка йому не пара і ніколи в їхній родині щастя не буде.
Бажання свекрухи так і не здійснилося. Хоча Іван мріяв про те, що його батьки змиряться з рішенням, однак цього так і не сталося. Гучного весілля не святкували, просто розписалися й зробили вечірку для друзів. Після народження дитини Іван прийшов до матері, щоб повідомити про те, що вона стала бабусею.
Через тиждень його батьки прийшли до них в гості. Невелика чистенька квартирка Маринки, що дісталася їй від батьків, змусила їх зітхати, і в черговий раз тихенько вмовляти Івана повернутися додому. Але, він посміявся і сказав, що не в квадратних метрах щастя.
Після народження дитини на Маринку взагалі чекав кошмар: матір Івана одразу заявила, що онук не її, на сина взагалі не схожий і принесла звідкілясь аналіз ДНК, у якому було написано, що дитина не від Івана. Чоловік тоді повірив матері, затіяв скандал, зібрав речі і покинув дівчину.
Згодом подав на розлучення й пов’язав своє життя з дівчиною, яку давно вже пригледіли йому батьки. Маринка ж знала, що все дитина Івана, його матір же працює в клініці, їй не так вже і важко було отримати цю липову експертизу, однак всі спроби доказати щось чоловіку були марними.
Івану вже 45 років, він досить посередній лікар, любить перехилити чарку у вихідні. Його дружина вересклива тітка, гладка і недоглянута, яка так і не змогла народити йому дитину. З батьками він зараз майже не спілкується, адже нова дружина не дала його матері сунути свого носа в стосунки. Так і завершилося все скандалом.
Після одного такого скандалу з новою невісткою, свекруха сказала Іванну, що обдурила його з висновком експертизи, після цього він намагався знайти свою колишню дружину, але спроби були марними. На одній з конференцій він зустрів її – красива, у гарному костюмі, Маринка впізнала в лисуватому і помітно гладкому чоловікові свою першу любов.
Слово за слово, й розповіла, що чоловік у неї військовий й вона разом з ним після навчання була в різних гарячих точках – працювала лікарем. Так і залишилися жити за кордоном й народила йому ще двоє дітей. А от старший син вже теж готується до іспитів в медичний університет.
Дивився Іван на своє перше кохання і розумів, що його матір дійсно мала рацію, але річ в тім, що він був “не пара” для Маринки, а не вона для нього.
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!