Варто сказати, що наша невістка була цілком адекватною людиною, але після народження дитини все змінилося

Ми з чоловіком заздалегідь подбали про майбутнє сина й придбали йому власну квартиру. Коли він сказав, що збирається одружуватися, довелося швиденько зробити ремонт й купити усі потрібні меблі. Навіть посуд, рушники й постіль вже чекали на молодят. Для єдиного сина ми хотіли лише найкращого. 

Подружжя одразу оселилося окремо. Поправини після весілля теж справили у них. Варто сказати, що наша невістка була цілком адекватною, але після народження дитини все змінилося.

Дружину сина ми прийняли, як рідну доньку. Я завжди робила їй розкішні подарунки. Якщо замовляла собі шубу, то й про невістку не забувала. Якщо ми з чоловіком їхали на відпочинок, то й молоді отримували путівки задарма. І після всього, що ми робили, у дівчини вистачає наглості висловлювати якісь докори і претензії.

Про свого онука ми також не забували. Від бабусі з дідусем він завжди отримував найкращі подарунки, а з 7 років ми традиційно даруємо гроші на відповідну суму. Нашим коштом була куплена і коляска, і перший одяг, і ліжечко. Навіть молода матуся після пологів отримала золотий годинник на знак вдячності за онука. У виховання дитини ніхто не втручався. Ми з чоловіком впевнені, що цим мають займатися батьки. 

Однак невістка все одно ставиться до нас надзвичайно холодно. Вона зайвий раз не зателефонує і не запитає, як у нас справи. Складається враження, що ми для неї пусте місце.

Раніше навіть онука дівчина відвозила до своєї матері в інше місто, коли сама не мала змоги залишитися з дитиною. Хоча я мешкала неподалік. І як це можна пояснити? Я усіма силами намагалася подружитися з невісткою і хотіла бути хорошою свекрухою, але нічого не вийшло. На жаль, ніякої гри в одні ворота не вийде.

Та що казати, якщо молоді не цінують те, що їм “падає з неба”. За квартиру нам з чоловіком ніхто не подякував. Інші мріють про власну нерухомість ще й з такою площею, а наші…

Ще перед весіллям я вирішила не купувати занавіски у вітальню. Думала, діти переїдуть і самі повісять те, що їм припаде до душі. І що ви думаєте? Пройшло десять років, а там досі голі вікна. Я не витримала й запитала, чому невістка досі не подбала про штори, а у відповідь вона заявила, що нічого там не збирається робити, адже це не її власність.

Лише після моїх чергових зауважень син нарешті повісив бодай щось.

Усі звикли скаржитися на свекрух, але я вам хочу сказати, що й невістки бувають різними. 

А як ви вважаєте, чому жінці так і не вийшло побудувати хороші взаємини зі своєю невісткою? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector