Я зараз живу та працюю в Італії. Самі розумієте, чого поїхала так далеко – треба гроші заробляти!
Тут я, дай Боже, майже 20 років. В Україні залишилася моя мама та син Михайло. Я, звісно, на свята старалася приїздила до рідних, гостинці передавала ну і гроші.
Зараз моєму синові 30, він одружений, має вже свою родину та діточок. Після 11 класу вступив до Львова, потім там же зустрів жінку Марту та залишився назовсім. Я подарувала молодятам тоді на весілля гарну, трикімнатну квартиру в новобудові. Ну і досі передаю продукти та подарунки, але вже для онуків.
А моя мама донедавна жила в селі. Я їй також допомагала – зробила ремонт у кухні, добудували ванну та туалет, провела кабельне телебачення, аби цікаві серіали на пенсії дивилася.
Однак, десь тиждень тому мамі стало погано. Тоді була на городі з сусідкою та різко схопилася за серце. Добре, що то була субота, і Михайло швидко приїхав до села та забрав маму до Львова, аби полікувати. Я синові надіслала 200 євро на те лікування.
Ну і, звісно, зараз моя мама живе у Михайла та Марти. Я ж гадала, що вони доглянуть хвору бабусю, допоможуть їй вилікуватися.
Але вчора до мене зателефонувала пані Василина, мамина сусідка в селі:
– Слухай, а то твоя мама вже вилікувалася? Бо я її зустріла на зупинці, йшла з валізкою до хати. Певно, то у Львові так швидко все лікують?
У мене аж серце замерло від такої новини. Як мама в селі? Ще й сама повернулася?!
Одразу зателефонувала до сина
– Ма, ну бабуся нам постійно заважала. То каструлями бахкає, то телевізор голосно слухає.
– І що? То причина її виганяти?
– Ніхто її не виганяв, вона сама пішла, поки нас вдома не було. І, взагалі, краще б ти їй якусь палату окрему в стаціонарі оплатила чи що!
Як виявилося, Марта була від початку проти того, аби доглядати за бабусею. Тому всіляко намовляла Михайла та жалілася.
А потім такий цирк влаштувала, ну актріса погорілого театру просто! У Львові ж зараз вимикають світло і графіки щодня міняються. А моя мама вирішила приготувати на вечерю курку та картоплю. Духовка у них на електриці, відповідно світло вимкнули.
Моя мама втомилася та пішла подрімати. Світло включилося та курка з картоплею просто згоріли. І якраз прийшла невістка та почала викрикати на бабусю: “Ви мені духовку зламали, а вона майже 50 тисяч коштує! Хто вас взагалі просив туди пхатися?!”
А мене так образило, що Михайло в цій ситуації почав заступатися за жінку. Моя мама наступного ранку зібрала всі речі та тихенько поїхала в село. Але і тут не вгодила – Марта обурилася, що вона віддала ключі від квартири охоронцеві. Переживала, аби їх, бачте, не пограбували!!!
Ну наглота страшна! Я їм квартиру та гостинці – а вони навіть за старенькою бабусею не можуть доглянути. Тоді ж синові сказала, що поки у бабусі пробачення не попросять та не заберуть до Львова на лікування, то ні копійки не дам. Дістали! Не хочуть нормально – то я їм покажу кузькіну мать!