Ваша дочка при надії. — Це неможливо, їй всього тринадцять. Марина не могла повірити в щойно почуті слова

— Мамо, ми з Мішею не планували поки дитину… Ми ж просто у майбутньому одружитися хотіли

Тільки тоді, Марина все зрозуміла…

Відбулося це все ще на початку 90-х. Марина тоді самостійно виховувала донечку Тетяну, адже чоловік її загинув. Важко було жити. Жінка встигала доньку виховувати й на двох роботах працювати, адже складно тоді з грошима було. Через 3 роки, колега познайомила її з Віктором. Хороший він чоловік був. Від першого шлюбу мав сина Мішу. 

З першою жінкою вони розлучилися, тому що та дуже пити почала й гроші красти. От Марина з Віктором почали спілкуватися, а згодом він її заміж покликав. Марина довго вагалася, але подруга її переконала, оскільки знала Віктора давно. Хороший він чоловік, заробляти вміє та й не п’є. От Маринка й погодилася.

Діти їх здружилися та й життя добре складалося, але щастя тривало недовго. У Віктора раптово стався інсульт й він помер. Марина не розуміла, чому життя посилає їй такі випробовування, а головне за що? Проте довго вона не плакала, адже на це не було часу, потрібно було оформити опіку над Михайлом. Відправляти його до дитячого будинку не хотіла, тому що він вже для неї рідним став.

Так вони й жили втрьох. Після восьмого класу Міша вступив до технікуму й взагалі допомагав Марині у всьому. Часто навіть Таню зі школи забирав, аби до неї ніхто не чіплявся. Марині здавалося, що у неї просто ідеальна родина. 

Проте, одного разу, їй зателефонувала шкільна медсестра й повідомила, що Тані стало погано і її забрали до лікарні. Марина кинула всі свої справи та миттю полетіла до доньки. Там лікар й повідомив її про те, що вона скоро стане бабусею.

Марина не знала що робити. На Михайла вона не кричала, вирішила спокійно з ним поговорити та дізнатися як це взагалі трапилося.

— Міша, ти ж вже дорослий. Ти хіба не знав, які можуть бути наслідки?

— Та знав, але не думав, що все може так швидко статися. Ми ж лише раз… Не хотіли ми ще дітей. Я її кохаю й навіть одружитися хотів, але пізніше, коли закон дозволить…

Марина пропонувала приховати Таніну вагітність, а дитину записати на неї, але молода родина вирішила інакше. Вони захотіли одружитися й бути законними батьками дитини. Марина майже місяць бігала різними установами, аби зібрати усі необхідні довідки та зареєструвати шлюб неповнолітніх дітей.

Важко було перші три роки. Таня тоді з дитиною сиділа, а Марина працювала днями й ночами, аби прогодувати дітей. Михайло також не сидів, постійно шукав підробіток й хоча б трохи, але допомагав грошима. Потім він закінчив технікум й знайшов нормальну роботу. Жити стало легше й Марина тепер жила як нормальна людина: вдень працювала, а вночі спала. 

З того часу минуло вже 25 років. Таня і Михайло досі разом. Вони вдячні Марині за те, що вона повірила у їх кохання й дозволила створити цю чудову родину. 

Що б ви робили на місці Марини?

Julia
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: