– Ваша донька вагітна, я на фронті. Чи ви не хочете, щоб онуки в гарних умовах зростали? – Зять здивував нас пропозицією

На заробітках я втратив своє здоров’я. Поїхав в Ізраїль на будівництво. А там дуже важко: спека, висота. Та ми з дружиною мріяли придбати власний будинок, аби на старості мати гарне місце для душі. 

І ви не думайте, Людмила також вдома не сиділа. Вирушила до Італії. Так ми за шість років й заробили на омріяну нерухомість. Згодом переїхали, а свою маленьку “хрущівку” донечці залишили. Інна тоді саме заміж вийшла.

Оскільки гроші в нас залишилися, ми будинок дещо змінили, також зробили гарний ремонт, санвузол облаштували. У дворі висадили різні декоративні кущі та квіти. 

Одного разу донька зателефонувала в сльозах:

 – Вітю у військкомат забрали. Що мені робити?

 – Доню, не плач, якось впораємось.

Ми допомагали Інні, як могли. Взимку, майже за рік, зять приїхав у відпустку. Та всього на тиждень. Та діти, вочевидь, часу не марнували. Адже скоро ми дізналися – Інна при надії.

Відтоді частіше забирали доню до себе на природу. Далі від стресів та міста. А нещодавно приїхав у відпустку зять. Кілька днів молоді гостювали в нашому домі. А одного разу Вітя хильнув домашнього винця і заявив:

Пошепки

 – Слухайте, нащо вам ці клопоти біля хати. Поміняймося – ви на квартиру, а ми сюди переїдемо.

 – Та ні, якби хотіли жити в місті, то й не їхали б на заробітки.

– Ваша донька вагітна, я на фронті. Чи ви не хочете, щоб онуки в гарних умовах зростали?

 – Хочемо. І вони зможуть у нас гостювати, коли лише схочуть. 

Не сподобалася зятеві така відповідь. Та хіба це наш клопіт? Згодом донька розповідала, що він ще довго нервував, а тоді поїхав назад на фронт. Але сподівається, що коли закінчиться війна, ми все ж погодимось на обмін.

Нам дуже шкода Інни, адже хто знає, чи не доведеться ще їй самотужки дитину ростити. Але ж ми не відмовляємо їй в допомозі. І в гості завжди охоче кличемо. Але віддавати свій будинок не збираємося. Нам теж хочеться пожити для себе.

А ви як би вчинили на нашому місці? Віддали б?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!