Чесно, мені зараз трохи навіть соромно про це писати і згадувати. Але нехай всі жінки прочитають цю історію, аби знати, які горе-чоловіки живуть на цьому світі!
Отож, у 22 я познайомилася з Василем. Зустрілися навіть випадково – я прийшла на день народження друга, хоча не хотіла взагалі там бути. А тут Вася, наче той ангелик з небес спустився. Так посміхається, жартує, додому потім провів. Наступного дня через подружку передав розкішний букет квітів та велику пачку солодощів. Мене це дуже підкупило і ми почали зустрічатися.
Я вже тоді жила сама. Коли стукнуло 18, то батьки подарували мені невелику квартиру-студію. Моєї стипендії та грошей за написання курсових вистачало на прожиття. А після 4 курсу швидко знайшла роботу за спеціальністю. І. якщо чесно, я першою запропонувала Васі переїхати. Ну а чого кота тягнути за одне місце? От тільки зараз згадую і питаю: “де були твої мізки, Олено?!”.
Коханий одразу відчув себе королем квартири. Ходив в трусах, п’яту точку чухав. Ні посуд помити, ні пилюку витерти. Користі з нього було так само, як з козла молока. Однак, апетит мав великий. Йому не просто на вечерю треба картоплі, а до того м’ясо, салат, гарнір. Мало того, що я працювала на роботі, потім ще прибирала і мала готувати йому їсти. Але мені було тільки 22, я від того кохання гідність втратила.
Інколи просила Ваську купити якість продукти. А він приходив, ставив пакет на стіл і показував чек:
– Ось.
– Що?
– Ну гроші. За продукти.
– Молодець.
– Що молодець? Ти на картку кинеш чи готівкою даси?
І я платила за продукти, які він їв, уявляєте?! Потім так склалися зорі, що Ваську звільнили з роботи. І коханий не поспішав шукати собі інший підробіток. Звісно, я тоді вже помалу втрачала терпіння і в нас були сварки:
– Ти навіть таксувати не хочеш чи піти охоронцем в АТБ.
– Бо це нижче моєї гідності. Я щось собі знайду.
Але його пошуки тривали майже 5 місяців. Раз ми посварилися за комунальні послуги, бо Вася постійно використовував багато води. І знаєте, що він придумав? Їздив щоранку до батьків, аби в їх квартирі купатися. Мені зараз навіть про це смішно писати.
І от якось я побачила у його телефоні переписки з подругою, ця дівчина була у нашій спільній компанії друзів. Він так з нею фліртував, загравав, обіцяв зірочку з неба дістати. Тоді я остаточно зрозуміла, що більше не можу терпіти такого горе-чоловіка. Поки Вася десь швендявся, я склала його речі у валізу та виставила у під’їзд. Звісно, Василько солоденьким голосочком намагався зі мною поговорити, казав, що то просто дружня переписка. Ага, там такі “товариські” повідомлення було, що аж гидко згадувати.
Коли Вася забрав речі, то я нарешті спокійно видихнула. Замість чоловіка завела собі собаку додому, аби нудно не було.
Думаєте, на цій ноті такий веселий цирк закінчився? Ні!
Якось Вася приїхав до мене і привіз чеки з АТБ:
– Це все, що ти мені винна. А ще гроші за квіти і солодощі!
Я почала дико сміятися. Загальна сума мого “боргу” вийшла всього 2 500 гривень. Тільки Вася поводився так, наче я в нього мільйон позичила. На щастя, моя собака знала команду “фас”. Ніяких грошей Вася не отримав, тільки швидко біг з квартири.
Тому любі жіночки, я вас просто не те, що прошу, а молю Богом! Ніколи та нізащо у світі не пускайте чоловіків у свої квартири! Навіть не смійте заїкатися! Бо потім будете жити з таким Васильком, як я. А воно вам треба? Аби через такого ненормального нерви їсти?
Краще живіт у своє задоволення. Подорожуйте, танцюйте, картини вишивайте. Але благаю, ніяких стосунків з альфонсами. Життя одне і не варто його витрачати на таких горе-коханців.
Як би Ви провчили такого горе-чоловіка, як Вася? У Вас були схожі випадки?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!