Колись давно я звернулась до однієї кравчині. В мене був шматок тканини і я дуже хотіла гарну літню сукню. За два тижні майстриня впоралась з роботою.
В салоні я приміряла сукню і збагнула – вона жахлива. Фасон зовсім мені не пасував, підкреслював недоліки й сиділа вона невдало. Я нічого не сказала, заплатила кравчині та пішла.
Та вочевидь, побачивши мої емоції, жінка збагнула, що не змогла догодити. Минуло кілька днів, вона зателефонувала і попросила прийти. Не знаю чому, та я погодилась.
– Коли ви замовляли сукню, я думала, що цей фасон вам не пасуватиме, та не сміла сперечатись. Я помилилась. Варто було висловити власну думку і запропонувати вам інший фасон. Дозвольте мені переробити цю річ. Якщо вам не сподобається – я віддам усі гроші за роботу. Усі мають право на другий шанс.
Просто з цікавості я погодилась. Повернулась в майстерню за тиждень. І ви не повірите – сукні була неперевершена. Не знаю, як їй це вдалося, та вона ідеально сиділа на фігурі. Відтоді минуло дванадцять років і я досі користуюсь послугами тієї кравчині, ще й раджу її усім знайомим.
Я тоді могла посваритися, зчинити скандал, розповісти усім знайомим про жахливу кравчиню, але натомість пішла людині назустріч і дуже щаслива, що зробила саме так.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше статей з психології за посиланням –https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
Реакція на проблему визначає те, ким ми є.
Нещодавно я прочитала історію про молодого Сталлоне. У 26 років він був дуже бідним, не мав ані роботи, ані грошей. Навіть не міг купити їжу для свого улюбленого пса Баткуса. Тому й продав його всього за 15 доларів.
А потім акторові неочікувано запропонували зіграти у фільмі “Рокі”. Це був справжній успіх. Сталлоне отримав дивовижний гонорар – 15 тисяч доларів. Він вирішив викупити свого пса.
Та новий власник виявився досить хитрим. Він знав, що актор розбагатів. І сказав, що поверне Баткуса лише, якщо Сталлоне заплатить йому 15 та не доларів, а тисяч доларів.
Це дивовижно, але актор погодився. Він видав увесь свій гонорар за улюбленого пса. А потім згадував, що не було миті, аби він пошкодував про те рішення.
Тож подумайте добре. Нас не може змінити проблема, а лише наше ставлення до неї. А на це ми цілком здатні вплинути. Чи не так?
Більше цікавих та корисних статей з психології шукайте тут – https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!