Їжу, яку готувала я на декілька днів, чоловік з’їдав за один! Я ніяк не могла збагнути, як можна так шалено їсти. Проте нещодавно правда виплила на поверхню…
Щодня, коли повертаюсь пізно з роботи, я повинна братися до плити, аби приготувати щось для себе та чоловіка. Микола мій зараз не працює. Так сталось, що його звільнили й тепер він у пошуках нової роботи. На сім’ю заробляю поки лише я. Проте здається чоловік цим зовсім не переймається, йому важливо тільки як родині допомогти. Микола часто раніше казав, що для нього важливо допомагати сестрі фінансово, адже вона виховує дітей сама, чоловік пішов. Якось я змирилась з цим, адже кожен заробляв гроші та витрачав їх як хотів. Але тепер Микола не працює, відповідно не допомагає сестрі.
Він весь час сидить вдома і лише те й робить, що їсть. Але тепер мені набридло це. Приходжу з роботи, ледь на ногах стою, заглядаю у холодильник, а там знову порожньо. Як? Мене постійно турбувало це питання. Тому одного вечора почала розмову з чоловіком.
– Ти не хочеш мені щось сказати?
⁃ Ти про що? — запитав Микола.
⁃ Я вчора зварила каструлю борщу, салат приготувала, а ще спекла пиріг. Як ти міг все це лише за один день з’їсти? Я думала цього хоча б на два вистарчить — здивовано запитувала я Миколу.
⁃ А ти шкодуєш мені чи що? Мені не можна вже вдома поїсти ?
⁃ Та ні, але …
Могла продовжити цю розмову та дійшло б все це до скандалу, але я вирішила змовчати. Стулила рота і пішла на кухню готувати щось знову. Наступного дня Микола планував їхати на риболовлю, тож я сподівалась, що харчів вистарчить на довше.
Цього вечора, після напруженого робочого дня і потім ще декілька годин біля плити вдома, трохи погано себе почувала. Думала перейде, але на ранок у мене була температура, тож зателефонувала керівництву та попередила, що залишусь на один день лікуватись вдома.
Лежу собі, п’ю чай, раптом чую дивні звуки у квартирі. Спочатку думала, що мені причулось, але цей звук повторився. Тоді я тихцем вийшла з кімнати та пішла дивитись, що коїться. На мій подив, побачила у своїй квартирі сестру чоловіка.
⁃ Уляно, ти що тут робиш?
⁃ Ой, ти мене налякала! А ти чому не на роботі?
⁃ Що? Це ти прийшла у мою квартиру і смієш ще таке питати?
⁃ Ну мені Микола ключі дав. Тому я думала, що можу приходити…
Виявляється усю їжу забирала вона. Ось як придумав чоловік допомагати сестрі. Якщо грошей немає, то хоч їжею. Але нічого, що я купую продукти та сама це все готую? Сказати, що я була приголомшена тим, що побачила, це нічого не сказати!!
Цього дня я зібрала усі речі чоловіка, відвезла все до його батьків та сказала йому аби вже не повертався.
Не знаю, можливо я погарячкувала, але вся ця ситуація мене дуже розсердила!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!