Весь вечір Оксана розглядала майбутню невістку і розуміла, що не ту людину її Орест вибрав для сімейного життя

Того вечора Орест привів у дім дівчину, яка, як він заявив, скоро має стати його дружиною.

– Це Уля і вона – моя наречена.

Зовні дівчина була симпатичною. Оксані вона навіть сподобалася. Однак заява про весілля стала для жінки справжнім сюрпризом. Не те щоб неприємним. Просто дуже неочікуваним.

Зрештою, вона, як і кожна мама, завжди мріяла про щасливу долю свого сина. І ось нарешті її бажання здійснилися. Гріх було не порадіти за нього. 

– Приємно,- посміхнулася дівчинка.

– Мені теж, – відповіла Оксана і одразу ж почала припрошувати дітей до столу. У неї там уже все було приготовлено. 

Весь вечір майбутня свекруха розглядала свою невістку. Ні, вона не прискіпувалася, просто оцінювала, хоча й не збиралася оголошувати ніяких оцінок.  

На превеликий жаль під кінець застілля жінка зробила висновок: не ту людину її Орест обрав собі за наречену. Про хороше спільне майбутнє вони можуть навіть не думати. 

З іншого ж боку, це не її діло і не їй з невісткою жити. Головне, щоб синові подобалася.

Ех, молодь! Хто в такому віці не робить помилок.

Через кілька годин жінка відправила дітей у кіно, а сама взялася прибирати зі столу. Однак якесь дивне передчуття ніяк не давало їй заспокоїтися. 

Весь цей час вона просила Бога, щоб він направив її сина у правильному напрямку. Тепер хотіла тільки одного: щоб поруч з її сином була хороша дівчина.

Того ж вечора матері приснився сон.

Там вона бачила двох молодих дівчат і щось їй підказувало, що одна з них була нареченою її сина. Образ однієї з них потемнів, інша, яка була світловолосою і блакитноокою, тільки посміхнулася.

У голові промайнула думка, що ця дівчина і буде нареченою її Ореста. От тільки б побачити її в реальності. 

Сон запам’ятався Оксані на довго. 

Відтоді Оксана постійно чекала, що в житті Ореста все ж з’явиться та світловолоса красуня, з якою йому буде спокійно. Вірила вона, що це був не просто сон.

Час минав, наближалося літо. Син усе частіше почав приходити до матері невдоволеним. Жінка розуміла, що в сім’ї її Ореста щось відбувалося, але лізти не наважувалася. ж доки він одного дня не повернувся геть розбитим і не зачинився у своїй кімнаті.

Оксана нарешті почала розмову.

– Що у вас там?

-Нічого хорошого. Ми розлучилися. Це ж треба так,- спохмурнів молодик.

Дуже жінці було шкода свого сина, але чим помогти, вона не знала. Просто сказала:

– Повір, це на краще. Скоро й думати про неї перестанеш.

Орест тільки похитав головою. 

– Ой, не знаю, мамо.

– А я впевнена.

– А як зараз бути?

– Облиш усе, як є. А далі видно буде.

– Якби ж усе було так легко…

– Буде, от побачиш. Ти ще зустрінеш свою дівчинку.

Раптом у двері хтось подзвонив.

Оксана глянула на сина, бо гостей ніхто з них не чекав, і пішла відчиняти. 

Обоє гадали, що це Інна прийшла перепросити. 

Але, коли жінка відчинила двері, то помітила перед собою ту саму світловолосу дівчинку, яку бачила колись у сні. Невже? Таке буває? Незнайомка мило їй поспішалася, просто як у тому видінні.

– Добрий вечір,- здивовано мовила господиня.

– Здрастуйте. Я Таня. Я ваша нова сусідка. Просто навпроти. Вирішила познайомитися з вами. Ось, торта вам принесла. Зрештою, історія там довга. Але, оскільки торт мені вже не потрібен, то я з радістю подарую його вам. 

Оксана впустила Таню в дім. Одразу побігла ставити чайник і не могла натішитися.

Виявилося, що в сусідки сьогодні був день народження, але ніхто з рідних приїхати так і не зміг, хоча вона готувалася до святкування. 

– Оресте, виходь з кімнати. У нас гості!- радісно покликала Оксана.

Саме той день і змінив життя Оксаниного сина. Цілком. Отже, сон все-таки був віщим.

Що думаєте про ситуацію?

Чи вірите у віщі сни?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector