Моє життя дуже нелегке та сповнене різних труднощів, а все це через те, що жила з чоловіковими батьками. Постійний тиск, докори та контроль з боку свекрухи. Ми хоч з чоловіком мали окрему свою кімнату, але ж повинні були підкорятися Світлані Андріївні, адже вона господиня і ми маємо жити за її правилами.
Я повинна була їсти те, що приготувала мама, навіть якщо хотіла на вечерю не картоплю, а макарони, наприклад. Час, коли мені їсти, також залежав від свекрухи. Одним словом диктатура панувала вдома страшна. Проте я терпіла задля дітей, тому що повинна була поставити їх на ноги.
Працювала на роботі лише я й заробляла непогані гроші також тільки я. Адже Олег був у постійних пошуках себе, кошти додому приносив мізерні. Однак займатись його вихованням у мене не було часу та й бажання. Головна мета — забезпечити дітей.
Згодом Олег почав ходити наліво. Однак цього він навіть не приховував, відразу повідомив, що хоче піти з сім’ї. Тоді й почалися дорікання з боку свекрухи, мовляв, якби я була доброю жінкою, він би ніколи не пішов. Це мене дуже розсердило, адже я працюю на двох роботах, завдяки своєму “доброму” чоловікові, який мав би забезпечувати мене, а не навпаки.
Тоді я зібрала речі та поїхала від свекрухи, тому що там мене більше нічого не тримало.
Минули роки, діти завершили школу, я змогла таки самостійно їх поставити на ноги. Тільки через загружений графік на роботах дуже бракувало часу з ними, навіть не встигла зрозуміти як вони скоро виросли.
Тільки тепер знову з’явилась проблема — повернувся Олег, з проханням повернути усе як було. Звісно, я проти, однак моя мама, донька та свекруха наполягають відновити стосунки.
– Він змінився, повір. Нагулявся і тепер хоче назад у сім’ю. Пробач та впусти — говорила свекруха.
– Не потрібен мені такий чоловік! — відповідала я.
– Ну знаєш, від доброї жінки він би не пішов, тому ти точно не без гріха напевно… — заявила Світлана Андріївна.
Я була приголомшена від такої відповіді свекрухи й думати про якісь хоч стосунки з Олегом навіть не думала. Однак моя донька дуже любить тата й благає мене, щоб я дозволила повернутись йому.
Тепер я не знаю, що мені робити. Може й справді він змінився?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!