Батьки разом з бабусею проживали в старому будинку, згодом його знесли і їм видали квартиру. Коли бабуся вийшла на пенсію, вона вирішила переїхати жити в село. Квартиру залишила моїм батькам. Потім народилася я.
Наступила приватизація. Квартиру ми приватизували в рівних частках: я, мама та мій тато. Бабуся, на жаль, не встигла дожити до цього моменту.
Згодом я вийшла заміж, ми з чоловіком одразу вирішили взяти іпотеку на житло. Грошей катастрофічно не вистачало, навіть на банальні побутові речі. Виплачувати іпотеку ми були не в змозі.
Я почала думати про те, щоб продати свою частку в квартирі, де проживали мої батьки і погасити більшу частину нашого боргу.
Також ми розглядали й інший варіант: продати нашу двокімнатну квартиру і купити щось менше та дешевше.
Я поговорила з батьками і вирішила запропонувати їм два варіанти:
- Виставити на продаж двокімнатну квартиру батьків та розділити між всіма гроші. Батькам придбати невеличку однокімнатну квартиру в тому ж будинку.
- Щоб вони викупили мою частку.
Батьки були проти, почали на мене кричати. Сказали, що вони не збираються жити в маленькій квартирі. А мені порадили розібратися зі своїми проблемами самотужки. Раз чоловік не вміє заробляти та забезпечувати свою сім’ю, значить – він цілковитий ледар.
Мій чоловік працює щодня, без вихідних. Вдень на підприємстві, вночі – таксує.
Чоловік сказав мені, що краще на якийсь період відкласти цю розмову. Повернулися ми до цієї розмови через пів року, на день народження матері.
Ви собі навіть не можете уявити, який стояв крик. Чоловік просто зайшов до нас на кухню, взяв за руку і повів мене додому.
Вдома чоловік зателефонував ріелтору.
Ріелтор сказав, що сам сходить до батьків і поговорить з ними.
Наступного дня подзвонив і повідомив, що з батьками взагалі розмова не вдалася. Пропонує свій варіант: продати частку чужим людям.
Я думала, що нам вдасться домовитися по-доброму.
Зателефонувала сама наступного дня. Від мами почула ось такі слова: захочеш продати свою частку в квартирі, більше не будеш моєю дочкою.
Мені дуже сумно. У підсумку я все-таки продала свою частку, тепер я більше їй не дочка.
Як ви вважаєте, чи правильно вчинила дочка?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!