Колись баба мені казала “Діти більше знають, вони до Бога ближчі…”. Я тоді на її слова не зважала. Від старих часто можна дивні речі почути. Згодом бабці не стало. Минуло багато років і я згадала її мудрість.
Я досить довго не могла завагітніти. Через це мене перший чоловік покинув. А вдруге вийшла аж в 32 роки. Дмитра ще до шлюбу попередила, що не знаю, чи зможу йому дитину подарувати. Та він не відступив. Потім я лікувалась І аж в 36 сталося диво – я народила Матвійчика. Навіть не уявляла, яке це щастя, бути мамою. Для мене зник увесь світ, була лише я і мій синочок. Чоловік навіть ревнувати почав, що я про нього забула.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Та я не могла відірватися від свого янгола, раділа кожному його погляду, захоплювалась усмішкою. Та раптом, коли синові виповнилося всього півтора року я дізналась, що знову вагітна. Це для мене стало шоком, адже лікарі стверджували, що для мене одна вагітність навряд можлива. Я не знала, чи варто комусь щось казати. Боялась навіть коханому зізнатися. А що як щось піде не так.
Крім того, спокою не давали думки, що я зраджую Матвійчику. Як я зможу приділяти достатньо уваги обом дітям. За ці думки я дедалі дужче себе ненавиділа. А тоді якось вкладала малого, мого зовсім маленького хлопчика. Раптом він на мене серйозно подивився і сказав:
– Не сумуй! Твоєї любові виставить і на мене, і на сестричку!
Мене аж в піт кинуло. Звідки він міг знати? Я хотіла щось спитати, та син заснув. Через вісім місяців я народила донечку. І як таке пояснити? Невже в дітях і справді живе якась надприродна мудрість?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!