Хочу поділитися тут своєю історією, може комусь відгукнеться. Бідкатися не буду, адже все добре, тільки так важко на душі. Я виросла в бідній сім’ї та малій мені здавалося, що я з цього ніколи не вилізу. Батьки працювали на заводах зранку до ночі, щоб мене одну утримати. Одним словом були важкі часи. Коли я вже підросла, думала от закохаюсь та вийду заміж за хлопця із заможної родини, однак особисте життя у мене чомусь не складалось.
У 30 років я все ще була неодруженою, проте так мені вже хотілося мати чоловіка та дітей. Єдиний, хто за мною бігав це Василь. Він був на декілька років молодший, але зовсім мені не симпатизував. Відверто кажучи був зовнішньо не дуже красивим, але моє бажання мати сім’ю було сильнішим, тому я погодилась вийти за нього заміж.
Василь жив у місті та добре заробляв, а ще мене любив, що не менш важливо. Тому я думала, що з часом і в мене виникнуть почуття. Але тієї іскри як не було, так і нема. Ось минуло 10 років, як ми у шлюбі, у нас двоє дітей, але час від часу на мене насувається душевна пустка і я думаю про розлучення. Думаю, жінки, які вийшли заміж не по любові мене зрозуміють.
Якось одна моя подруга мені каже:
– Та кидай ти його! Навіщо він тобі здався, от маєш вже дітей, маєш де жити та й тішся тому, що є.
– Не можу, адже він так мене любить, піклується, забезпечує. Завжди дбає про те, щоб мені було тепло, щоб голодною не була, пильнує мій відпочинок. Про мене ніхто так ніколи не дбав… — розповідала я подрузі.
– Ну тоді є тільки один варіант, як зробити тебе щасливішою. Треба знайти тобі когось на стороні — запропонувала вона.
– Та ні, ти що? Я не збираюсь зраджувати Василя. Мені не дозволить совість. Він в мене найвірніший чоловік у світі. Ніколи на іншу навіть не заглядався.
– Тоді я не знаю, що тобі підказати.
От і я не знаю так вже 10 років. Я дуже вдячна Василю за все, що він для мене зробив і робить, але знали б ви як мені важко бути з думкою про те, що я живу з людиною, яку так і не полюбила. От знову у мене настав той період, коли я думаю про те, щоб розірвати наш шлюб, але чи стану я від цього щасливішою? Чи хтось інший погляне на мене 40-річну? А ви одружувались по любові?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!