– Віддам всю пенсію, тільки Олега забери до себе! Бо він мене скоро у могилу зажене, – плакала у слухавку свекруха.

Два роки тому я вийшла заміж за Олега. Він був дуже гарним чоловіком, допомагав мені у квартирі, міг навіть вечерю приготувати та помити посуд. Бо знаю, що для деяких “мужиків” то не діло – біля плити стояти. 

І все у нас було добре. Тільки от влітку Олега звільнили з роботи. Пояснили це тим, що фірма на межі банкрутства та чоловік попав під скорочення. А тоді ще така складна ситуація була, роботу важко знайти. Ще у серпні Олег намагався шукати підробіток. Однак, ніхто його брати не хотів. 

Але потім Олег ніби розслабився та ввійшов у кураж. Він взагалі не хотів ніде працювати. То йому на роботу треба їхати з пересадками в маршрутці, то нічні зміни не підходять, то там платили менше, то ще якісь відмовки. Добре, що моєї зарплати вистачало на прожиття та продукти. Правда, потім почався опалювальний сезон, осінь, треба купити теплі речі. Помалу гроші з заначки почали зникати і там з 15 тисяч залишилося тільки 2. 

Добре, що свекруха нам передавала з села якісь продукти, консервацію. Ми мали і домашнє молоко, яйця, сир, сметану, картоплю. 

Я гадала, що Олег хоча б допомагатиме мені у квартирі. Ну, поки я на роботі, він може помити посуд, речі закинути у прання, поки є світло. 

– Ні, я дуже втомився за день. Краще ти щось приготуй

– А я не втомилася на роботі? Чому ти навіть не попилососив, я ж тебе просила! 

Щодня ми сварилися через побут та гроші. Чоловік взагалі заявив, що я дуже меркантильна та власна жінка. Але хіба це нормально – сидіти у мене на шиї? Чоловік повинен забезпечувати свою дружину та дбати про благополуччя родини. 

Тому у грудні я просто зібрала речі Олега та виставила їх за двері. Змінила замки та заблокувала номер. Чоловік вирішив, що я просто хотіла поскандалити і поїхав до своєї мами у село. Я аж спокійно тоді видихнула, вдома не було ніякого безладу, в раковині не валялася гора посуду. 

Тільки після свят до мене почала надзвонювати свекруха пані Галина. Спершу дорікала, що це я така безсоромна жінка виставила її сина геть. Що не хочу сама мінятися заради того, аби зберегти шлюб і тому подібне. Я не хотіла з нею сперечатися, а просто намагалася пояснити ситуацію. Тільки пані Галина вперто захищала Олега. 

Пошепки

У хаті, крім Олега, жила ще його молодша сестра Ольга з чоловіком та трьома дітками. Будинок не великий, зі старим ремонтом, там всього на 3 кімнати. І я уявляю, яка рукавичка там творилася. 

Тиждень тому до мене знову зателефонували з села. Це була Ольга: 

– Марто, будь ласка, дай Олегові другий шанс. Ну бо ми вже самі не витримуємо. Він геть розлінився, нікого не хоче слухати. Навіть роботу у селі не шукає! 

– Олю, я йому то від літа казала, а він що? Думаєте, мені було це приємно терпіти?

Тоді слухавку вирвала свекруха та почала плакати:

– Марто, я тебе Богом молю, прийми Олега додому. Я тобі ладна навіть всю свою пенсію віддавати! Бо я вже сама не витримую, скоро мене у могилу доведе! 

– Я подумаю та вам зателефоную.

Звісно, тут нема що думати. Я не вірю, що Олег може помінятися і точно не хочу давати йому другий, третій чи двадцятий шанс. 

З одного боку, мені шкода свекруху та Ольгу. Адже вони також не мають сил його терпіти. Однак, чому саме я повинна його “перевиховувати”. Йому вже 30 років, треба мати розум в тій голові. 

Я дуже сумніваюся, що Олег дійсно виправиться. І не хочу знову тягти на собі фінансові обов’язки. Набагато легше розлучитися і забути про це все, як страшний сон. 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector