Ми з Оленою разом вже 36 років. В нас дорослі самостійні діти. Дружина все життя працювала, вона дуже цілеспрямована і вперта. Цілком можна стверджувати, що саме завдяки її наполегливості ми маємо гарний будинок, автівку, ніколи біди не знали. Коли вона повідомила, що покине роботу – я дуже здивувався.
– Що ти робитимеш вдома? Геть занудьгуєш!
– Нарешті матиму час на себе.
– Але ж ти звикла працювати!
– Нічого, хобі знайду.
Я ж думав, що вона почне вишивати чи в’язати. Та дружина увесь час сиділа за телефоном. Щось там читала, з кимось переписувалась.
– Що ти там робиш?
– Нічого, переписуюсь з колишніми однокласниками, друзями молодості.
Олена дуже змінилась. Вона постійно робила мені зауваження, вишукувала недоліки. Скаржилась, що все життя тягне сім’ю на собі, мовляв, я надто бездіяльний. Хоча я завжди працював. На відміну від інших чоловіків, не пив і не зраджував, робив все, що вона хотіла. Та дружина ніколи мене не цінувала.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
І ось якось цікавість перемогла і я вирішив подивитись, з ким Олена увесь час листується. І натрапив на повідомлення, від яких очі на лоба полізли. Їх писав колишній однокласник дружини. Він стверджував, що усе життя кохав її, кликав до себе. А вона обіцяла, що поїде. Я відразу вирішив розібратися:
– Ти що здуріла на старості?
– Що ти маєш на увазі?
– Коханця завела? Піти хочеш?
– Так хочу й піду. А хіба тобі не однаково? Ти все життя за течією. Мені це набридло, хочу ще пожити, відчути, що я жінка.
– А ти думала, що діти скажуть? Не соромно?
– Вони дорослі, згодом зрозуміють.
Ця новина мене ошелешила. Не знаю, що робити. Не уявляю, як жити без Олени. Можливо, можна її якось повернути? Як бути, підкажіть? Де я помилився?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!